Із серця воїна, яке билось, дістали осколок (Відео)

– Молодий чоловік, прізвище якого не називаю із відомих причин, отримав важке поранення внаслідок бойових дій на Сході, — ​розповів Борис Тодуров газеті «Факти і коментарі». — ​Це уламок від міни. Спочатку бійця оперативно доставили до військового шпиталю у Дніпро, і там наші колеги провели обстеження та побачили осколок у серці. Стан військовослужбовця стабілізували на той момент і буквально через день, розуміючи діагноз, санавіацією доправили у столичний Інститут серця.

 Ми теж провели обстеження і вирішили оперувати воїна, оскільки осколок з гострими кутами був у м’язі серця, відповідно м’яз рухається, а орган скорочується. І ті гострі кінцівки могли пошкодити коронарні артерії, клапан чи ще щось. Тобто в руховому органі такий осколок завжди спричиняє травму, яка може бути фатальною. Тому оперативне втручання провели відразу — ​вже наступного дня, як до нас госпіталізували пацієнта.

Я не хотів під’єднувати штучний кровообіг та зупиняти серце, оскільки це додаткові ризики для людини. Тому виконував операцію на працюючому органі. Наклав спеціальний кисетний шов навкруги осколка, потім виконав невеликий надріз у серці та на струмені крові, який бився зі шлуночка, пінцетом вилучив осколок. Після того шов затягнули та закрили дірочку.

Всі осколки, які я видаляю військовослужбовцям, підписую та зберігаю у спеціальних прозорих баночках у своїй шафі, тому що невідома подальша доля прооперованих пацієнтів. А це – речові докази злочинів російської армії.

Крововтрата була всього 30–40 мілілітрів, тобто несуттєва для такого дорослого пацієнта. Операція тривала годину та двадцять хвилин і, на щастя, пройшла успішно. Боєць уже сидить та готується до виписки.

— Тобто він може, якщо захоче, після реабілітації повернутись до захисту України?

— Під час цього оперативного втручання розсікалась грудна кістка, й повний період реабілітації — ​це мінімум два — ​два з половиною місяці, тільки тоді вона зростеться. Десь через три місяці пацієнт зможе виконувати певні фізичні навантаження й після тренування повернутись до служби, якщо матиме бажання.

— Борисе Михайловичу, куди поділи той уламок після операції?

— Всі осколки, які я видаляю військовослужбовцям, підписую та зберігаю у спеціальних прозорих баночках у своїй шафі, тому що невідома подальша доля прооперованих пацієнтів. А це — ​речові докази злочинів російської армії. Коли-небудь ці осколки стануть основою звинувачень у тероризмі нашої недружньої північної сусідки.

Дивимось, як це було:

Вікторія МИКИТЮК.

Читайте також: ««Зізнавайся, де Бандера»: росіяни 70 днів катували капелана ПЦУ, але не «розкололи».