За молодого братчика Дениса Гудзенка радіє велика церковна громада Свято-Вознесенського храму міста Горохова ПЦУ на чолі з деканом Горохівського благочиння отцем Андрієм Сидором.
Горохівчанин Денис Гудзенко отримав за мультипредметний тест 600 балів із 600 можливих!
Юнакові радили їхати навчатися за кордон, а він вирішив починати будувати своє життя в Україні, яка хоч і охоплена війною, але найрідніша
Цими днями рідні, друзі і велика родина Свято-Вознесенського храму Православної церкви України на чолі з деканом Горохівського благочиння, настоятелем храму отцем Андрієм Сидором щиро вітали юнака з великим успіхом: він склав національний мультипредметний тест на 600 балів!
Без благословення священника за перемогами не їхав
Денис приймає вітання з неймовірною скромністю! Нею вирізняється змалку.
Ще немовлям набожні мама Ірина і тато Тарас принесли сина в церкву. В її лоні маленький Дениско спинався на ніжки й робив перші крочки. Не плакав, не пустував, не вередував — з цікавістю поглядав довкола й старався хреститися разом з усіма, а через рік-два, склавши мило рученята, першим дибав до отця Андрія Сидора за причастям.
Він уміє визначити головне. Не залишить у біді. З Денисом цікаво розмовляти на будь-які теми і про всі події.
Дивовижно спокійними на очах у церковної громади так само підростали й менші діти Ірини й Тараса Гудзенків. Захар уже успішно навчається у 8-му класі, Катруся — старанна ліцеїстка-п’ятикласниця. Коли дівчинка мала рочків зо два, одного разу в церкві я задивилася, як вона тягнулася з маминих рук поцілувати ікону. Тоді попросила дозволу в пані Ірини написати про секрети такого виховання.
— У цьому немає нічого особливого. Так повинно бути. Ми постійно кажемо своїм дітям, що без віри життєва дорога людини веде в нікуди, — скромно відмовилася вона тоді, не підозрюючи, який гарний майстер-клас із духовного виховання провела лише трьома реченнями.
Свого часу церква побачила Дениса-школяра в стихарі прислужника. «Молодшим підкаже, до старших дослухається, з ровесниками поводиться нарівні помірковано, розважливо», — таким бачив декан Горохівського благочиння, настоятель Свято-Вознесенського храму ПЦУ свого здібного й до богослов’я учня. Поміж тим вирізнив його щиру віру в любов Святого Неба до людей: Денис на жодну предметну олімпіаду не поїхав без благословення свого духовного наставника. Йому одному з перших повідомляв про свої перемоги в них.
Лідер у навчанні і в колективі
У школі Дениса вистачало не лише на підкорення вершин з усіх предметів, до яких наполегливо піднімався з початкових класів. З першої вчительки Людмили Петрівни Власюк не зводив допитливих оченят, а на перервах гуртував навколо себе ровесників, бо вирізнявся дитячою справедливістю.
— Він уміє визначити головне. Не залишить у біді. З Денисом цікаво розмовляти на будь-які теми і про всі події. Любить спорт і є хорошим командним гравцем у волейболі й баскетболі. Завжди був розсудливим і доброзичливим другом, дотепним і кмітливим, тому свого часу школярі довірили йому очолити учнівську раду, — розповіла про випускника заступниця директора з виховної роботи Горохівського ліцею № 2 Любов Бойко. Одним із найчемніших вихованців запам’ятає цього хлопця досвідчений педагог Людмила Петрівна Власюк.
До слова, цьогоріч цей навчальний заклад гордиться п'ятьма золотими і срібним медалістами, які теж добре склали національний мультипредметний тест.
Як відомо, 2022-го через війну цей тест одноразово замінив традиційне ЗНО. До нього ввійшли лише три предмети: українська мова, математика та історія України. Запитання з них Денис Гудзенко оцінив для себе завданнями середньої складності. Кожне читав із цікавістю, аналізував швидко й ні на мить не засумнівався у правильності жодної відповіді.
Юний інтелігент чемно відмовився розмовляти про свою унікальність, зате адресував вдячність усім вчителям рідної школи, церковній родині, отцеві Андрієві Сидору й зокрема, звісно, своїй найдорожчій сім’ї.
А про патріотизм юного горохівчанина свідчить справді чоловічий вчинок. Багато хто радив хлопцеві вступати у виш за кордоном: мовляв, в Україні йде війна, а там і безпечніше, і освіта буде європейською. Денис поради слухав, але думку, як завжди, має свою: у нинішній важкий час молодь — надія України, а залишати рідну країну без надії — не гоже.
Найближчим часом Денис Гудзенко бачить себе студентом одного з престижних українських вишів, а в майбутньому — хорошим спеціалістом в IT-сфері.
Читайте також: «Тіна Кароль придбала квартиру родині 9-річного хлопчика, який вів щоденник у зруйнованому Маріуполі».
