Чи треба було говорити людям, що розпочнеться війна?

Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ, Президент України:

«Якби ми це повідомили (щоб населення готувалося до можливої війни. — ​Ред.) — ​а цього хотіли деякі люди, яких  не буду називати, — ​тоді я б втрачав 7 мільярдів доларів на місяць, починаючи з жовтня минулого року, і в той момент, коли росіяни справді атакували, вони б нас захопили за три дні.

Я не кажу, чия це була ідея, але загалом наше внутрішнє відчуття було правильним: якщо ми посіємо хаос серед людей перед вторгненням, росіяни нас зжеруть. Тому що під час хаосу люди тікають з країни… І ось що сталося, коли почалося вторгнення — ​ми були настільки сильними, наскільки могли бути. Частина наших людей виїхала, але більшість залишилася тут, воювали за свої домівки. І як би цинічно це не звучало, але це люди, які все зупинили».

 Олег ШАРП, дипломат, блогер:

«Останнім часом намагаюсь дотримуватись самоцензури і не критикувати Зеленського. Але це інтерв’ю зірвало мені дах. Коли людина каже, що, практично точно знаючи про початок війни, СВІДОМО не попереджала про це українців нібито для того, щоб «не сіяти хаос», вона в кращому разі — ​цинік, в гіршому — ​негідник. Невже не очевидно, що жінки, діти і старі, яких раніше не вивезли і вони загинули, — ​повністю на його совісті? Зате близько сотні депутатів, їхніх дружин і наближених до влади виїхали раніше.

І яким же треба бути покидьком, щоб казати: мовляв, усі би розбіглись і Україну взяли б за три дні. Виходить, в країні нема патріотів, нема армії, а стримують ворога українці тільки тому, що Зеленський не попередив про вторгнення і не дозволив усім виїхати з країни? Капець…».

Невже не очевидно, що жінки, діти і старі, яких раніше не вивезли і вони загинули, — ​повністю на його совісті?

 Олег СААКЯН, політолог:

«Допікає те, з якою святістю частина людей волає, що їх треба було попередити. Бо на восьмому році безперервної війни вони не думали, що географія боїв може змінитися. Не думали, що рф, виявляється, хоче нас знищити. Що, виявляється, біженцями можуть стати не тільки мешканці Криму та Сходу. Що війна в Україні, а не на Сході. Що це російсько-українська війна, а не щось там на Донбасі.

Попереджати про війну у вже воюючій країні, де воювали, гинули, катували в окупації більше семи років? А тепер частина невдоволених свою непричетність та ігнорування війни намагається видати за святу наївність».

 Ірина ГЕРАЩЕНКО, народний депутат від «Європейської Солідарності»:

«Отже, вони знали. Але не вірили західним партнерам і розвідкам, знущалися над ними, називаючи панікерами.

Президентство — ​це дійсно тяжка ноша, і ніхто з нас насправді не знає, як правильно було сказати суспільству про рівень загроз і можливе вторгнення. Я пам’ятаю, як Зеленський в якомусь іншому інтерв’ю проговорився про можливість захоплення Харкова і яку хвилю обурення та хейту це викликало, ми теж тоді його критикували.

Я дійсно розумію, що ворога треба зустрічати з холодною головою, а не в паніці, тому моє питання до Президента Зеленського не в тому, що не попередив, а в тому, що країна не готувалася. Що закон про ТРО прийняли в останню хвилину і в окупованих регіонах навіть не встигли створити ТРО. Що СБУ і контрозвідка ганяли за Порошенком і опозицією, а не вичищали колаборантів, які вже готували хліб/сіль, щоб зустрічати ворога.

Січень-лютий були місяцями судилищ, хоч тоді ми мали б разом не під суди ходити, а рити окопи під Києвом. Ми б з розумінням поставилися до попередження про рівень загроз, адже для нас війна почалася в 2014-му. Ми б простягли Президенту руку допомоги, як зробили це в перші хвилини після вторгнення».

 Яніна СОКОЛОВА, журналіст:

«Я бачила розстріляні машини у Бучі. Цілі родини. З дітьми, тваринами. Я бачила їх в Ірпені… Бородянка. Гостомель. Частина з моїх друзів була там, коли почалася війна, і тікала під обстрілами. Вони не знали, що все це відбудеться 24 лютого. Їм обіцяли, що все буде добре.

Чи мала влада попередити? Мала… Ми маємо знати правду, якою б гіркою вона не була. Завдання влади і Президента, на мою думку, — попередити нас про всі можливі загрози, про які їм відомо. Про всі можливі загрози, які можуть коштувати нам життя. Як і мало бути напередодні 24 лютого…».

Василь КІТ

Читайте також: «Дружина попросила знайти камуфляж її розміру і видати зброю».