Волинський тероборонівець «Шеф» обіцяє після Перемоги приготувати побратимам качину ніжку конфі
Євген – ровесник нашої Незалежності, народився 1991 року
До широкомасштабного вторгнення рашистів він продовж багатьох років працював шеф-кухарем у відомих ресторанах. І в рідному Луцьку, і на Закарпатті (саме звідтіля його вміння готувати бомбезний бограч!), повідомляє 100 Окрема бригада ТрО Волині.
Стаж цивільної служби кулінарному мистецтву у Євгена вже солідний – 11 років:
«Починав у їдальні. Потім один ресторан, другий, третій… У 24 роки вперше став шеф-кухарем. Дали мені 20 людей у підпорядкування. Сказати чесно, спершу не знав, що з ними робити і куди самому подітися. Але нічого – впорався», – усміхаючись розповідає Женя, якого в армії називають не інакше, як «Шеф».
А ось що розповідає Євген про свій шлях у Волинську бригаду тероборони:
«Мав вихідний – пішов на базар купити свіжих продуктів, аби приготувати рідним вечерю. А там якраз ходили співробітники військкомату – роздавали повістки. Хлопці розбігалися. А я замислився на хвильку, підійшов і сам попросив повістку…».
Нині Євген служить кухарем в одному із окремих батальйонів нашої бригади. Щодня готує сніданок, обід та вечерю для 70-80 людей.
Проте це рішення, насправді, спонтанним не було. Як зізнається віртуоз кулінарної справи, про військову службу замислювався давно. Адже тато Євгена був учасником АТО. Згодом чоловік захворів – і торік відійшов у кращі світи. Тож думки щодо продовження батькової справи – захищати Україну – крутилися в голові ще до широкомасштабного вторгнення.
Нині Євген служить кухарем в одному із окремих батальйонів нашої бригади. Щодня готує сніданок, обід та вечерю для 70-80 людей. Меню укладає відштовхуючись від наявних на складі продуктів. Головне – аби було смачно та ситно. Хоча іноді балує співслужбовців чимось оригінальним – як от згадуваним уже закарпатським бограчем.
А ось коронною стравою Євгена у довоєнному житті була качина ніжка конфі. Про всяк випадок цікавимося у «Шефа», чи мають шанс скуштувати цю смакоту товариші по службі…
«Для того треба ду-у-уже багато качок. Та й готується ця страва впродовж 11 годин – качатина томиться у власному жиру. Хоча знаєте… – Після Перемоги України над рашистами я таки знайду можливість приготувати для кожного нашого бійця справжню качину ніжку конфі!».
Читайте також: Кремезний тероборонівець з Волині не лише захищає Україну, а й легко... сідає на шпагат (Відео).