«Не дуріть людей! Це живі квіти! Їх навіть гусінь поїла»

«Незвичне хобі переросло в найбільше захоплення мого життя»

— Наталіє, з чого все почалось? — ​запитала франківську майстриню кореспондентка «Фактів і коментарів».

— За фахом я педагог, працювала у дитсадку, а п’ять років тому вперше дізналась про існування такого неймовірного декору для тортів, як квіти з цукрової мастики, — ​розповідає Наталія Лупич. — ​Це трапилось випадково і несподівано. У моєї молодшої дочки наближався день народження — ​вісімнадцятиріччя. Ми вирішили відсвяткувати цю подію у ресторані. І коли дійшла справа до замовлення торта, виникло запитання: як його декорувати — ​квітами чи без них? І якими саме — ​живими чи з цукрової мастики?..

Я просто закохалася у квіти, створені людськими руками з такого, здавалось би, ненадійного матеріалу, як цукор. 

Ось тут я вперше і дізналась не лише про існування цукрової мастики, а й про квіти з неї. Відтоді моє життя повністю змінилося. Я просто марила цими квітами! Перевернула «догори дриґом» весь інтернет, знайшла безліч інформації про кондитерів-декораторів. Дізналась, що є такий напрям у кондитерському мистецтві, як цукрова флористика. Я просто закохалася у квіти, створені людськими руками з такого, здавалось би, ненадійного матеріалу, як цукор. Адже основним інгредієнтом мастики є саме цукрова пудра.

 — Створення таких квітів — це ж ​філігранна робота.

— Так. Спочатку я самостійно навчалась цукрової флористики, постійно підшукуючи матеріал у соцмережах. А потім почала відвідувати майстер-класи. Так моє хобі переросло в найбільше захоплення мого життя. Щоразу, коли брала до рук матеріал, намагалась створити квіти «живими» — ​передати, наскільки це можливо, кожний вигин пелюсток та листя, показати їхній «рух» — ​наче вітром скуйовджені пелюстки, злегка надірвані, припечені сонечком… Хотіла передати тонуванням всі відтінки, що присутні в рослинці. І як раділа, коли мені це вдавалось. Яке ж було щастя, коли моїми квітами почали прикрашати тортики!

— Як же народжується така краса?

— Для мене — ​це ціла епопея. Зазвичай йду у квітковий магазин і обираю квіти, які мені саме тепер хочеться відтворити у цукровій мастиці. Вдома здійснюю покроковий аналіз будови рослини: розбір по пелюстках, листочках, вивчаю форму тичинок… Роблю фото або невеличке відео, фіксуючи розміри. Навіть звертаю увагу на зів’ялі пелюстки, колір, форму. Стаю на деякий час «ботаніком». Надзвичайно люблю передавати у своїх квітах процеси «життя рослини». Що я маю на увазі: надірване вітром листячко, припечена сонечком пелюстка, дірочка, яку проїла комашка… Всі ці елементи й роблять мої квіти з цукрової мастики «живими».

Треба сказати, що процес створення квітки зовсім не швидкий. Потрібно мати достатньо терпіння. Інгредієнти, які необхідні для замісу цукрової мастики, абсолютно звичайні. Це желатин, цукрова пудра, білок курячого яйця, харчовий згущувач. Цукрова мастика виходить смачна. Але квіти з неї — ​це передусім декор. Красивий та вишуканий — ​для святкових тортів, в основному весільних та ювілейних. Торти з такими квітами дивують та радують.

«Образливі коментарі про «підтасовку» сприймаю вже як комплімент»

— Важко здобути золоту медаль у міжнародному конкурсі, що проходив у Великобританії?

— Я вирішила спробувати свої сили на міжнародному конкурсі кондитерського мистецтва Cake International в категорії «Цукрова флористика». Проте через пандемію він проходив в режимі онлайн. Я відправила фото своїх робіт. Вірила і не вірила, дуже переживала… Але отримала своє перше золото. Потім були ще одна золота і дві срібні нагороди. Для мене отримати такі високі бали від суддів світового рівня було надзвичайним дивом! Це неймовірно почесно. Бо ж у конкурсі брали участь представники 59 країн.

Інгредієнти, які необхідні для замісу цукрової мастики, абсолютно звичайні. Це желатин, цукрова пудра, білок курячого яйця, харчовий згущувач.

За правилами конкурсу, ми надсилали кілька ракурсів фото квіткової композиції. Вимагалася ботанічна точність у всьому: кількість та форма пелюсток, листя, чашолистиків на певних квітах, передача природного кольору.

— Як створювали свій «золотий» букет?

— Запропонована тема звучала так: «Old Master’s Still Life Composition» — ​«Роботи майстрів старої школи». Для того щоб створити свій «натюрморт», мені довелося поринути в атмосферу XVI-XVIII століть у Голландії. Екскурс вийшов захопливим, бо картини того часу зазвичай несли в собі зашифроване послання від автора до глядача. Наприклад, пишні троянди були символом розкішного життя і водночас натякали на його недовговічність. Гортензія — ​символ чистоти помислів. Півонії — ​насолода радощами життя. Білі лілії — ​символ непорочності Діви Марії.

 — Ви дуже гарно про це розповідаєте!

— Часто мої квіти з цукрової мастики плутають з живими. Але бувало образливо, коли мене у соцмережах звинувачували у тому, що ніби на світлинах видаю живі квіти за свої. Писали: «Не дуріть народ! Це живі квіти! Їх навіть гусінь поїла». Й обводили колом на моїх світлинах ті самі «дірочки» на листочках та пелюстках, які я так люблю відтворювати. Вважаю, що саме такі елементи і роблять мої квіти з цукрової мастики майже «живими». Отож, я не ображалась, а сприймала такі відгуки як комплімент.

Олеся СМЕТАНСЬКА, fakty.ua.

Читайте також на volyn.com.ua: ««Нікого з Кортелісів не відселяють, це до нас приїжджають біженці зі Сходу»».