«Його – до Раю. Він із самим сатаною боровся»: історія на вечір
Пам’яті всіх тих, хто воює за цілий світ
До Петра у Браму постукав русявий усміхнений юнак
у камуфляжі…
– Добрий день, пане, допоможіть мені. Скажіть, де я?
– А ти не знаєш?
– Ні, я нічого не пам’ятаю. Я пам’ятаю, як ми йшли у бій. То був страшний бій. Нас було багато, але їх ще більше. Та ми всі були безстрашні і впевнені, що виграємо його. А потім з усіх боків по нас почали стріляти. Вибухи... Далі я мало пам’ятаю. Пам’ятаю, як усі кричали: «Назад! Назад!». Але я впав і не відчував нічого. А згодом відчув страшний холод і заплющив очі, а коли розплющив, то був тут.
– Ой дитино моя дорога... – Петро поклав руку юнакові на плече і сказав: – Ти стоїш перед Брамою Небесною, і я – Петро.
– То я помер?
– Так.
– І що далі? Що буде зі мною?
– Не бійся. Я піду в Бога спитаю.
І Петро пішов до Господа, а юнак став на коліна і почав молитися.
– Боже, там новоприбулий, – промовив апостол.
– Хто такий?
– Українець, воїн ЗСУ. Що з ним робити?
– До раю... Їх усіх до раю... І не питай його нічого, бо він таке пекло перейшов... Він із самим сатаною боровся.
Коли вернувся, то молодик усе ще молився. Петро відчинив Браму до раю і сказав:
– Іди.
– А ви справді Петро?
– Так, а що – не схожий?
Там живуть Воїни Світла, і вони думають, що боронять рідну землю від навали, а насправді вони воюють проти сатани.
– Ні, я вас по-іншому уявляв.
– Мені це всі кажуть.
– А можна вас обняти, бо то така зустріч, що я навіть не знаю, що сказати.
Хлопець усміхнувся, а Петро міцно його обняв.
– Іди вибирай місце, де будеш мешкати.
– А можна ще одне запитання? Той бій ми виграли?
– Так, виграли.
Юнак знову усміхнувся і пішов, так до кінця і не усвідомлюючи, що сталося…
– Боже, а як довго ще буде та війна в Україні? – поцікавився апостол.
– Ой Петре... Довго. Сатана розгулявся. Нема на нього управи. Що не робимо, не можемо ніяк його вгамувати. Інколи мені здається, що він хоче вбити всіх українців.
– А хіба не шкода тих людей?
– З кожним загиблим воїном, з кожною сльозою матері, з кожним плачем дитини моє серце наповнюється кров’ю, і я плачу, як те мале дитя, – відповів Бог.
– А хіба Ти не сильніший від сатани?
– Ми всі разом сильніші від сатани, але подивися скільки людей у світі він поглинув, скільки людей не можуть відрізнити брехню від правди, бо вони вірять лиш тому, що їм сказали, а не тому, що бачать, – у цей момент Бог подивився на Землю, на Україну і додав: – А там живуть Воїни Світла, і вони думають, що боронять рідну землю від навали, а насправді вони воюють проти сатани і розчищають свою державу від тої нечисті.
– Але ж та нечисть скрізь. Вони що – будуть воювати по всьому світу?
– Ні, Петре, вони воюють за цілий світ.
Пам’яті всіх тих, хто в камуфляжі стукає в Петрову Браму...
Ivan Zelenko
Останні новини:
- Після ударів росіян значна частина України залишилася без світла.
- 12-річна школярка завагітніла від російського солдата, а священник закликав залишити дитину.
- Волинян просять підтримати маму луцького журналіста, який раптово помер.
- Військових в Україні таки зустрічали з квітами (Відео до сліз)
- Воїни 14 бригади звільнили ще один населений пункт Харківщини від окупантів (Відео).
- Помер відомий волинський журналіст.