Балерина Олеся Воротнюк без вагань змінила пуанти на берці

«Я знала: якщо буде війна, за кордон не поїду – воюватиму»

Майбутня танцівниця змалку займалася гімнастикою. З 10 років захопилася балетом. Згодом, закінчивши Київське державне хореографічне училище, стала учасницею танцювальної трупи найбільшого музичного театру нашої країни. У 2015-му 

Три роки тому на фронті загинув її чоловік, батько їхньої дитини. Це стало ще однією причиною, що спонукала молоду українку 24 лютого піти в тероборону. 

отримала диплом з відзнакою Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого за спеціальністю «режисер класичного балету». На сцені Національної опери України виконувала чимало партій, гастролювала з театром в Японії, Італії, Німеччині, Канаді. Без мистецтва Олеся себе не уявляла, але із початком широкомасштабної російської агресії військова служба, як і танець, стала невід’ємною частиною її життя.

Три роки тому на фронті загинув її чоловік, батько їхньої дитини, який воював на Сході України, в зоні проведення ООС. Це стало ще однією причиною, що спонукала молоду українку 
24 лютого, не вагаючись, піти в тероборону. 

Щоправда, за її словами, потрапити туди було непросто, адже перевагу віддавали чоловікам із військовим досвідом. «Як жінка-балерина, я не була першою в списку», – згадує про той період Олеся Воротнюк. Але вона вміла стріляти – мала таке хобі. Відтак, озброївшись автоматом Калашникова, могла бути корисною на блокпосту. 

У перші дні, коли скрізь панував хаос, ширилися чутки про оточення росіянами столиці, жінка допомагала евакуювати мирних мешканців до відносно безпечних регіонів Західної України. 

Останні новини:

• На Волині провели в останню дорогу 46-річного Героя (Фото).
• путін на увесь світ підтвердив, що очолює терористичну державу і цілеспрямовано б'є по Україні.
• У Луцьку попрощалися з двома стрільцями, які героїчно загинули за Україну (Фото).
• Знову трагічна новина: на війні загинув Герой із Луцького району.
• Сьогодні у скорботі відзначають День Любешова.
• Нова провокація в Оленівці: окупанти заявили про загибель українського військовополоненого.
• В Україні випав перший сніг. 

Страх перед диверсантами був повсюди, окупанти  обстрілювали Житомирську трасу, тож доводилося  використовувати віддалені сільські дороги, щоб  вивезти людей. Згодом зі зброєю на плечі стояла  на блокпосту, охороняючи Київ. Так, було  нелегко, але ніде в іншому місці вона не хотіла  б опинитися в той момент, адже виховувалася в  патріотичній українській родині. 
До того ж, на думку Олесі Воротнюк, між балетом  і військовою службою є подібність: цей вид  мистецтва виховує дисципліну, розвиває силу  духу, вчить терпіти біль: «В пуантах боляче  стояти на пальцях, твої ноги кровоточать. Але,  попри все, ти мусиш танцювати». 

За історію та ідентичність ведеться така ж  боротьба, 
як і за територію

Ще 2014-го Олеся їздила на Донбас, возила  до бібліотек на Сході України книжки українською  мовою про Голодомор, репресії 1930-х років.  «Ми хочемо, щоб наші діти росли в сильній,  незалежній Україні, пишалися своєю країною, а не  вірили тій брехні, яку нам подавали за часів  Радянського Союзу», – пояснює вона свою позицію,  бо впевнена: мистецтву в боротьбі за свободу  належить особлива роль. Недарма ж російські царі  та радянські правителі віками утискали  українську культуру, переслідуючи наших митців,  забороняючи мову.
Культура в нас завжди була політичною, тим  більше під час війни, коли за історію  та ідентичність ведеться така ж боротьба, як і  за територію. 

 Вона вміла стріляти – мала таке хобі. Відтак, озброївшись автоматом Калашникова, могла бути корисною на блокпосту. 

Тому з самого початку широкомасштабної війни  балетна трупа Олесі Воротнюк більше не ставить  росіян. Поки на Заході тривають суперечки щодо  бойкоту російської культури, для балерини та її  колег, як і для більшості громадян України,  ситуація максимально проста. «Іноземці не до  кінця розуміють нашу позицію. Але коли люди в  окупованому Маріуполі відмовилися від російської  гуманітарної допомоги, продуктів, обравши голод,  – несправедливо для балету виконувати російські  твори, – каже Олеся і додає: – Бачила російську  культуру в Бучі та Ірпені. Цікаво, чи читали ці  росіяни Пушкіна?».

На початку червня вона повернулася на сцену,  виступає у «Бабці» (Die Libelle) Йозефа Штрауса.  Однак не припиняє щоденних тренувань зі  стрільби, волонтерить у своєму районі і готова  будь-якої миті повернутися в стрій. Війна  змусила багатьох людей покинути всі справи з  цивільного життя, та для розвитку держави  потрібні будуть таланти і здібності всіх.  Переможемо!

За матеріалами economist.com,  news.obozrevatel.com, opera.com.ua,  facebook.com/National.opera.of.Ukraine.

Надія АНДРІЙЧУК.

 Усі новини російсько-української війни – тут.