До Юлі-білоруски, яка ліпить вареники для наших прикордонників,  завітала телеведуча Леся Нікітюк

Спочатку телеведуча засвітилася у ВДУ імені Лесі Українки. Потім, як повідомила у фейсбуці луцька активістка Ірина Колковська, вона проводила зйомки під час психо-реабілітаційного сплаву на байдарках для сімей військових річкою Стир…
Подальша програма не розголошувалася – витримувалася інтрига. Але знову ж таки виручили соцмережі. Юлія Мосюк – героїня публікації у «Волині» за 14 вересня «Юля-білоруска покохала волинянина і тепер ліпить вареники для наших прикордонників» – виставила у фейсбуці знімки, які засвідчували, що Le Маршрутка доїхала до Кортелісів. Залишалося зателефонувати пані Юлі й поспілкуватися.

– Мені соромно буває, що я з такої країни, де нема свободи слова, де всі мовчать, бо бояться репресій

– Мене голова громади, звичайно, попередив про приїзд телеведучої, – розповідала вона, – але все одно, як побачила в себе на подвір’ї Лесю, то була в шоковому стані й ледь не розплакалася. Правда, декілька її слів-копмліментів швидко заспокоїли мене й зав’язалася розмова.
Про що вона була? Звичайно, про те, як почувається білоруска в час війни, знаючи, що її рідна країна і російські війська пустила до себе, і ракети по українських містах летять з території сябрів. Ба більше – з перших днів вторгнення росії в Україну й дотепер існує загроза того, що й білоруси можуть піти у наступ. Наші читачі вже знають, що Юля не стала втікати в спокійніше місце, бо, як говорила, не може зараз, коли в Україні тривожно, покинути свого чоловіка, «бо ж для чого тоді церковний шлюб брала й поклялася бути разом до кінця днів своїх?». Натомість почала волонтерити із односельцями, аби наближати день Перемоги.
А щодо ставлення до співвітчизників, то позиція жінки така:

– Мені соромно буває, що я з такої країни, де нема свободи слова, де всі мовчать, бо бояться репресій, – через це і з родичами, які живуть на Волині, перестали спілкуватися. Про це й говорила в розмові з ведучою.
Le Маршрутка приїхала в село на Ратнівщині, аби зустрітися з його мешканцями, переселенцями зі Сходу України й почути, як їм живеться під час війни за два кілометри від кордону з білоруссю. Тож, власне, в телепрограмі можна буде побачити героїв і ще однієї нашої публікації – «Нікого з Кортелісів не відселяють, це до нас приїжджають біженці зі Сходу» («Волинь» за 31 серпня). А стосовно того, що телегрупа була в гостях саме у Юлії Мосюк, то староста Кортеліського старостинського округу Микола Корнелюк у телефонній розмові сказав:

– Є такі люди, які тільки, як мовиться, на кухні своїй відверті, а публічно бояться висловити власну думку щодо наших сусідів-білорусів. Пояснюють це тим, що там у них родичі живуть, – як би не нашкодити їм. А ось Юлія – бойова жінка, котра не має цього страху. З ким, як не з нею, говорити про наболіле?

…Того дня, коли ми розмовляли зі старостою Кортелісів, над селом, за його словами, літав якийсь безпілотник. Прикордонники застосували зброю. 

– А люди почули кілька пострілів, – розповідав Микола Корнелюк, – і зразу ж  почали телефонували. Стривожено розпитували, що ж то може бути. Довелося заспокоювати. Цього разу жартом обійшовся: «Полювання відкрилося». От таке життя у прикордонні. І хто скаже, що йому не страшно, то злукавить.

Читайте також: «Відома громадська діячка і волонтерка застерегла: за місяць гігантська хвиля російських окупантів рине в Україну».