«Тіні забутих і незабутих предків стоять поза спинами українських солдатів»: резонансні заяви останніх днів
Пропонуємо прочитати найяскравіші за тиждень цитати
Прямі мови
Юрій ГУДИМЕНКО, лідер партії «Демократична сокира», воїн ЗСУ, який після важкого поранення проходить лікування, про силу нашої армії:
«Ні, нам це не здається, і ми не маримо. Ми їх дійсно заганяємо.
Ми дійсно заганяємо, валимо і знищуємо армію найбільшої країни світу. Ми дійсно знищуємо армію росії. Ми робимо те, що не змогли зробити Шухевич і Петлюра. Ми робимо те, чого не могли зробити століттями…
Зараз за кожним українським солдатом стоять тіні. Тіні бійців УПА. Тіні вояків УНР та ЗУНР. Тіні з козацькими рушницями у прозорих руках. Тисячі і тисячі тіней тих, хто воював за цю землю раніше. Тіні забутих і незабутих предків.
Вони стоять поза спинами солдат у пікселі. Непомітні, немов вітер.
І вони пишаються нами.
Пишаються кожним із нас».
Вікторія ІВЛЄВА, російська опозиційна журналістка, яка перебуває в Україні, про різницю між українцями та росіянами:
«Мене здивувало, що всі, хто був на тому блокпосту, де нас зупинили, нормально з нами розмовляли. Не в тому сенсі, що не крили матом (можна й матом, наприклад, якщо це російський військовий корабель), а ніхто не розмовляв зверхньо типу «я все, а ти ніщо». В Україні більшість людей не має постійного бажання принизити іншого. В росії, на жаль, цього дуже багато. Ось якщо я прибиральниця, то зараз візьму ганчірку і так тобі надаю — за все моє життя ти розплачуватимешся, що пройшов мокрою підлогою. Тобто коли тебе весь час принижують і раптом з’являється малесенька можливість принизити когось, ти це робиш на автоматі.
Україна взагалі не є хамською країною, і це дуже добре. Мені дивно, що люди, які їдуть до росії з окупованих територій (і зараз такі є), цього не відчувають. Чи вони вважають, що приниження людей там — це прояв могутності росії та її величі?».
Олексій КАШПОРОВСЬКИЙ, військовий журналіст, який нині воює в лавах ЗСУ, про те, що найбільше здивувало після звільнення від російських окупантів села Богородичного, що біля Святогірської лаври:
«Росіяни так тікали, що залишили по собі навіть недоваені макарони на плиті. І купу зброї та боєприпасів. І гівно. Гори гівна. Вони гадили всюди — в школі, де жили, в будинках і навіть у церкві місцевого монастиря. Тут вони влаштували сральню просто за вівтарем».
Росіяни так тікали, що залишили по собі навіть недоваені макарони на плиті. І купу зброї та боєприпасів. І гівно. Гори гівна. Вони гадили всюди — в школі, де жили, в будинках і навіть у церкві місцевого монастиря. Тут вони влаштували сральню просто за вівтарем
Юрій БУТУСОВ, журналіст, про те, що росії дасть загальна мобілізація, яку там все частіше закликають оголосити:
«Росія може оголосити загальну мобілізацію, але за низької мотивації це буде рівнозначно поразці. По-перше, почнеться масова втеча населення та еміграція. По-друге, росія не має озброєння, зв’язку, екіпірування і транспорту, щоб поставити в дію мільйони. По-третє, росія вже погнала у бій насильно мобілізованих на окупованих територіях — це обернулося величезними втратами, але «штрафбати путіна» так і не стали армією, здатною тримати фронт і наступати. росія воюватиме довго, бо накопичила за десятки років багато боєприпасів та бойової техніки. Але держава, яка намагається мотивувати рабів воювати проти чужої свободи, ніколи не зможе перемогти націю, яка здатна мобілізувати себе».
Остап ДРОЗДОВ, журналіст, вважає, що на деокупованих територіях має відбутись справжня українізація:
«Тепер, коли деокупація по суті сталася, прийшов час завоювання Сходу українськими змістами. Бо ми це вже проходили в 2014–2015 роках: так само звитяжно звільняли міста — і лишали «как было». Український солдат зайшов і пішов, а Україна зі своїм українським ладом так і не зайшла. Не минуло й кількох літ — як на звільнених теренах буйноцвіттям зацвів шарій, опзж, рабінович, бойко, мураєвщина, а мерами в половині випадків пообиралися сєпари. Бо не прийшла Україна. А тепер мусить прийти. Назавжди й залізобетонно».
Олексій АРЕСТОВИЧ, радник Офісу Президента України, про наслідки контрнаступу українців у Харківській області:
«Результати цунамі на Сході блискучі. Однієї техніки захоплено — вистачить повністю забезпечити нову нашу механізовану, а то й танкову бригаду. Про моральні аспекти — що там говорити: у всьому світі зламано міф про непереможність російської армії, що означає тотальну зміну перспективи на києвоцентричну. У багатьох скептиків почалася тотальна переоцінка, і скоро вони поспішатимуть із нами дружити як із головним донором безпеки у Східній Європі, і це — мінімум!».
Читайте також на volyn.com.ua: «Щоденник окупанта: «Еще 2 месяца и 20 дней находиться на чужой земле…»».