Людина і суспільство 02.10.2022, 17:35

«Навіщо тобі та кар'єра, якщо ми знайшли для тебе принца?» Колонка Ірини КРАВЧУК

Якщо пошукати українські народні прислів’я про жінок, то 90 відсотків стосуватимуться заміжжя: «Тоді дівка пишна, як заміж вийшла»... Молодицю там порівнюють із вербою, калиною, квіточкою... Втім, цвісти вона має право тільки для козака. А після весілля жінку часто починали називати чортицею, кісткою в горлі, кухаркою... І теж для вищого божого створіння – чоловіка. Був ще один варіант. Не виходити заміж. Але тоді дівчина взагалі ставала нікому не потрібною, зневаженою

Нині, може, і пальцями не показують на пані, яка не «за мужем», але значна частина нашого суспільства щиро співчуває і готова ледь не в спеціальний інтернат відправити для пошуку другої «половинки». Той супутник у «кораблі під назвою життя» може бути п’яницею, тираном, невдахою, дурнем, але для багатьох це значно краще, ніж жінка, що сама вирішує, як їй жити. Гендерна рівність, що властива більшості країн Європи, хоча й закріпилася у законодавстві нашої країни, втім, ніяк не може прижитися між людьми. На думку журналістки Ірини Бережної, яка детальніше досліджувала цю тему, справа у тих же культурних стереотипах, які прищеплюють у дитинстві кожному наступному поколінню. Тому й досі часто можна почути щось на кшталт: чоловік заробляє, жінка – прибирає.

Ніби дріб’язкова ситуація, але як на неї реагував би молодий амбіційний фінансист, якому замість перспектив у роботі підсунули файну дівку?

Я не належу до тих феміністок, яких чоловіки дратують одним лише своїм існуванням. Однак розумію, що сексизм псує життя конкретним людям: у яких дві ноги, дві руки, розвинутий інтелект і «не така» стать.
Моїй подрузі 21. Вона живе в Луцьку, працює в банку касиром і мріє про посаду економіста. Готувати не вміє, пари не шукає, геїв не осуджує... Колись мріяла поїхати в Італію і придбати маленьку червону машинку, а не про принца на білому коні. Тобто дівчина ніяк не вписується в гендерні стереотипи.

Якось подруга прийшла на роботу, всілася на робочому місці і почала перебирати кредитні історії, аж поки 50-річна колега не шепнула їй на вухо, що скоро розповість їй щось суперважливе. Весь день їй підморгувала і якось дивакувато на щось натякала. Аналогічно поводився керівник відділення. Тоді моя знайома подумала: «Нарешті підвищення!»

Щаслива дівчина вирішила про ці припущення нікому не розповідати: працювала за двох, на обід не ходила і чекала офіційного призначення. Через кілька днів її покликали, щоб таки озвучити грандіозну новину. За словами подруги, у той урочистий момент ледь не впустила сльозу щастя, але після багатозначної паузи одна з працівниць сказала: «Ми дали твій номер неодруженому сину нашої клієнтки! Вже дзвонив?».

Коли збентежена працівниця відповіла, що кавалер не телефонував, колеги їй дружно поспівчували...

Ніби дріб’язкова ситуація, але як на неї реагував би молодий амбіційний фінансист, якому замість перспектив у роботі підсунули файну дівку? І це все, звісно, ще пів біди... Значно гірше, коли священника з Тернопільщини вже втретє штрафують за домашнє насильство...

Останні новини: