«Клієнт має знати правду. Іноді неприємну. Реальну і неприховану. Правда рятує адвоката».
Коли б у народного адвоката з Волині Сергія Сафулька не здригнулася рука, щоб натиснути на курок?
Переконані: після слова «адвокат» чи не кожен волинянин сказав би: «Сергій Сафулько». А наступними словами були б «авторитетний» і «народний». Про таке визнання, певно, може мріяти кожен представник будь-якої професії. Сьогодні, у день свого 75-ліття, заслужений юрист України, член Вищої ради юстиції у 2004–2014 роках, ексголова Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України, ексвіцепрезидент Спілки адвокатів України, член Спілки журналістів України Сергій Сафулько дає відповіді на запитання анкети від газети «Волинь», на сторінках якої він протягом багатьох років допомагав із юридичними консультаціями
Анкета для газети «Волинь»
1. Прізвище, ім’я, по батькові: Сафулько Сергій Федорович.
2. Якби не адвокатура, то... Тільки адвокатура. Поза нею я себе не мислю і не уявляю.
3. Яке гасло для себе як для адвоката ви б виокремили? Клієнт має знати правду. Іноді неприємну. Реальну і неприховану. Правда рятує адвоката.
4. Одна зі справ, яка особливо запам’яталася… Запам’ятовується найбільше та, яку адвокат програв, де не зумів переконати, допомогти. Таких, на жаль, теж немало. Генерального директора одного з медзакладів незаконно звільнили з роботи. Ми добились його поновлення на посаді. Роботодавець, щоб не виконувати рішення суду, ліквідував установу. Уявляєте, щоб не допустити поновлення, орган місцевого самоврядування вирішив – ні більше ні менше – ліквідувати медзаклад, шляхом різних махінацій виключив лікарню з так званого ЄДРПОУ – реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців. Звичайно, ніяка стягнута моральна шкода не компенсує тих страждань, які відчуває людина від такого безсилля. Але такі факти, на жаль, є.
5. Ніколи б не став адвокатом для... Одне із правил адвокатської етики є таким, що за певних обставин адвокат не має права вибирати – захищати чи ні. Якщо ж така змога є, то я не берусь за захист убивць, гвалтівників.
6. Чи є люди, яких було б варто посадити, а ви їх «виправдали» в суді? Якщо я прошу суд про виправдання, то маю для цього правові і моральні підстави. Якщо ж не переконаний у такій позиції і маю з клієнтом розбіжності, я не іду з таким клієнтом до суду. Такі колізії трапляються.
7. Якби ви представляли в суді росію, знайшли б хоча б один аргумент на її захист? Я ніколи не представляв би росію, на її захист аргументів не існує. Можна говорити про деякі аргументи для захисту її окремих громадян, але не росії. Виправдань її діям не існує, як і аргументів на її захист.
Я ніколи не представляв би росію, на її захист аргументів не існує.
8. Натиснули б на спусковий гачок, якби побачили перед собою путіна? Думаю, це зроблять, оскільки охочих дуже багато. Я в тому числі.
9. Чому відмовились проміняти Луцьк на якесь більше місто? Луцьк – досить гарне місто. Затишне, комфортне. Правда, в останні роки трохи занепало. Але красивим його мусять зробити люди, його мешканці. В тому числі шляхом обрання належного врядування.
10. Що і хто вам надає сили? Скажу коротко: сім’я.
11. Яку книгу взяли б на безлюдний острів? Не тільки на безлюдний, а і на перенаселений – Біблію. Повний текст. В перекладі Івана Огієнка.
12. З ким із людей, яких не знаєте особисто, хотіли б побалакати за кавою? З усіма, з ким я хотів і мав змогу побалакати за кавою, я уже балакав і зустрічався. Рано чи пізно. Без персоналій.
13. Країна, яку я раджу відвідати кожному українцеві після війни… Після війни кожен українець має відвідати ... Україну.
14. У Бога насамперед я запитав би… Чим завинила Україна перед Богом за такі страждання, кров і сльози, що вилились на її голову? Як нам виправити такі гріхи, щоб дійсно – більше ніколи!
15. Чому Україна переможе? Бо цього хоче Бог. З ним Україна переможе це зло, яке випало на її долю.
Читайте також на volyn.com.ua: «Народний адвокат Сергій САФУЛЬКО: «Часто ті, проти кого я вів справи, ставали моїми друзями»».
P.S. Сергію Федоровичу, якщо воїни ЗСУ тримають Україну на фронті, то такі Професіонали, як Ви, тримають її в тилу. Тож дай Боже Вам здоров’я тримати її ще багато-багато років. З роси і води Вам! А подарунком від нас нехай стане ця пісня:
