«У нас були навіть друзі, з якими ми спілкувалися роками, і вони не знали точно,
«Увечері 23 лютого чоловік сказав мені, що о 5.00 все почнеться»
Сім’я начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирила Буданова не перебуває вдома відтоді, як росія почала повномасштабну війну. Про це розповіла його дружина Маріанна Буданова (обоє на фото) в інтерв’ю виданню Elle
«Увечері 23 лютого чоловік повідомив мені, що о 5.00 почнеться повномасштабне вторгнення. Ми зібралися і поїхали до нього на роботу, і з того часу ми перебуваємо не вдома. Сказати, що готувалися якось особливо, не можу: документи, телефони, комплект одягу на певний час. Із тим і поїхали. Уже ввечері я спостерігала за підготовкою перших груп спецпризначенців, які мали вирушити у Гостомель за видачею зброї й амуніції. Усі перебували в очікуванні, о 24.00 хлопці їли гамбургери з McDonald’s. І були готові до бою», — згадує вона.
Маріанна наголосила, що для її сім’ї «мирного часу як такого майже не було».
Незважаючи на те, що шлюб із головним розвідником України — це щоденний ризик, постійні погрози та замахи на вбивство, Буданова намагається дивитися на життя з оптимізмом та гумором, залишаючись із чоловіком навіть у найкритичніших ситуаціях. Маріанна наголосила, що для її сім’ї «мирного часу як такого майже не було».
Читайте також: «Кричала всю ніч, як божевільна, поки росіяни катували внука і зятя»: запоріжчанка у Луцьку розповіла про окупацію рідного села.
«Через кілька місяців після того, як я познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, стали розгортатися драматичні події на Майдані. Потім, як ви знаєте, все пішло-поїхало: анексія Криму, бої на Донбасі. Згодом — АТО, куди Кирила відправили одним із перших. Я звикла жити в постійному стані підготовки та очікування», — поділилася думками жінка.
«Після всіх пережитих замахів на нашу сім’ю, на мого чоловіка, на мене ми інакше сприймаємо кожен день свого життя, — продовжує вона. — У моменти, коли тебе намагаються вбити, викрасти, підірвати авто чи вирізати двері у твоїй квартирі, ти вже починаєш думати не лише про себе. У мене дуже вузьке коло спілкування не тому, що я якась не така, а тому, що дбаю про близьких, які завжди будуть наражатись на небезпеку через спілкування зі мною, завжди турбуюся про батьків і бережу їх від подібної інформації. У нас були навіть друзі, з якими ми спілкувалися роками, і вони не знали точно, хто ми і чим займаємось».
Але навіть у найкритичніші моменти подружжя знаходить місце для гумору. Він, як запевняє Маріанна, також допомагає. «Пам’ятаю, як в один із перших днів увімкнувся сигнал повітряної тривоги, мене повалили на підлогу, зверху був Кирило Олексійович, а на ньому ще десяток хлопців. І я кричу: «Господи мій, якщо мене не вб’є ракета, то ви точно задушите», — сміється, згадуючи, жінка…
