Історія на вечір: «Чудо для братика»

Донечка, яка бавилася в кутку, почула ці розпачливі слова. Відтак побігла до своєї кімнати, не вагаючись, розбила скарбничку і непомітно вислизнула з домівки до найближчої аптеки. Там діждалася своєї черги, приступила до віконця і, ставши навшпиньки, виклала перед здивованим аптекарем усі свої грошенята.

— Чого тобі, маленька? Що бажаєш купити?

— Будь ласка, мій братик дуже хворий, і я прийшла купити чудо.

— Чудо? — ​стиха перепитав аптекар.

— Мого братика звуть Ендрю, йому в голівці щось росте. Тато сказав мамі, ніщо вже не зарадить, тільки чудо може його врятувати. Я дуже люблю мого братика, тому принесла всі свої грошики — ​купити чудо.
Аптекар сумно посміхнувся.

— Любе моє дитятко, ми тут чудес не продаємо.

— Якщо не стане цих грошей, я знайду ще. Скільки коштує чудо?

Поруч стояв один чоловік. Високий, елегантний, поважний. Здавалось, він зацікавився незвичайною розмовою.

Аптекар безпорадно розвів руками. Дівча зі сльозами на очах заходилося згрібати свої монети. Незнайомий чоловік озвався до неї.

— Чого ти плачеш, маленька? Що трапилося?

Читайте також: Сонячний зайчик «Я не хочу, щоб його судили...».

— Пан аптекар не хоче продати мені чуда, навіть не каже, скільки воно коштує. А чудо потрібне моєму братикові Ендрю, він тяжко хворий. Мама говорить, конче потрібна операція, але тато каже, що вона коштує надто дорого й тільки чудо може його врятувати. То я принесла сюди все, що маю.

— А скільки маєш?

— Одного долара й одинадцять центів… Але, може, мені вдалося б зібрати більше.

Чоловік усміхнувся:

— Ти знаєш, я не думаю, що знадобиться більше. Долар і одинадцять центів — ​цього вистачить на чудо для твого братика!

Однією рукою він згорнув монетки, а другою взяв за ручку дівчатко.

— Проведи-но мене до своєї домівки, дівчинко, я хочу побачити твого братика, познайомитися з твоїми батьками і поміркувати разом із ними, як нам вчинити оте маленьке чудо.

Високий, елегантний пан і маленька дівчинка вийшли з аптеки, тримаючись за руки.

Тим паном виявився професор Карлтон Армстронг, один із найвидатніших нейрохірургів планети. Він прооперував маленького Ендрю, і той за кілька тижнів повернувся додому цілком здоровим.

— Та операція, — ​ледь не пошепки мовила тоді щаслива матуся, — ​це справжнє чудо. Скільки ж вона коштувала?

Дівчинка мовчки усміхалася. Вона-бо знала, скільки коштувало чудо: один долар і одинадцять центів… Плюс віра й любов малої дитини.

Ісус сказав їм: «Через вашу малу віру; бо, істинно кажу вам: Коли матимете віру, як зерно гірчиці, то скажете оцій горі: Перенесися звідси туди — ​і вона перенесеться; і нічого не буде для вас неможливого (Мт. 17, 20)!».

Бруно ФЕРРЕРО, оповідання із книги «365 коротких історій для душі» (видавництво «Свічадо»)