«Бо ще стоять у хаті рідні берці...»: поезія волинянки, що зворушує до сліз

Ти впевнений, що знаєш все 
про пам’ять

Героїв, які йшли за нас на смерть?!

Чи хоч на крихту серце 
твоє тямить,
Що це — ​життя, зруйноване 
ущерть!..

Тобі — ​то лиш той день, 
як їх шануєш,
Несеш свічки і квіти до могил,

Коли, згадавши, навіть 
засумуєш
І затамуєш сльози з усіх сил.

Але ж це буде мить якась, 
не більше,

Бо ще за мить майнеш до своїх 
справ!..

І добре, коли щось про них 
напишеш
Чи хоч не скажеш, що «не посилав»…

Чи хоч коли молитвою згадаєш
Або й даси у храм «за упокой».
Або про них онукам прочитаєш,
Коли спитають, хто такий 
Герой.

Але ж є ті, кому та пам’ять — ​
вічна:
Кохані, діти, внуки і батьки…

І це не день, не дань одного віча –
Це туга, що до скону й на віки!

Це дім, що завше пахне 
корвалолом,
Порожнє крісло на усі свята…

Це порожнеча назавжди 
довкола,
Й поміж мільйонів люду — ​
самота…

Це дні і ночі, що сплелись докупи,
І розрізнити їх вже не снага…
Це коли всьОго є у тебе купа,
Але твоя душа така нага!..

Це стежка, що протоптана 
на цвинтар,
Не тільки в День Героїв, а щодня!

І стільки квітів — ​Боже, скільки 
квітів! —
Несе туди їм любляча рідня.

Це усмішка — ​для всіх, 
а вдома — ​туга,

І звичний запах воскових 
свічок…

Це коли ти ревеш, немов білуга,
Вдивляючись у марево зірок.

А знаєш, що в них коїться 
на серці,
Коли воно від пам’яті болить?!

Бо ще стоять у хаті рідні берці
І однострій у шафі ще висить…

Оце й зоветься пам’яттю 
Героїв –
Не день, який для неї відвели!

Надіюсь, ти цю істину засвоїв:
Вони ЖИТТЯ за тебе віддали!..

Валентина МАТВІЇВ.

Останні новини:

• Влада попередила про затримку виплат військовим: у чому причина.
• У ВООЗ попередили про «сувору зиму» для України.
• У білорусь прибувають російські військові.
• Страшна трагедія на Рівненщині: домашня вівчарка вбила 1,5-місячне немовля.
• У Нововолинську волонтерить мама загиблого захисника.

Усі новини російсько-української війни – тут