«Мамо, не хвилюйся...»: українка розповіла про останню розмову з сином, який загинув у повітряному бою в Маріуполі

Але у квітні стало відомо, що він загинув. Про це в коментарі hromadske розповіла мати українського захисника Катерина Бикова.

За словами жінки, з дитинства Володимир захищав слабших і допомагав друзям, а характером він пішов у діда, який закладав патріотичне виховання ще змалечку.

«Про комуністичні часи, Голодомор, ми знали не з книжок, а від Вовиного діда. Вдома він казав: «Розмовляйте до мене українською, а як російською, то не звертайтеся взагалі», – зазначила Катерина.

До 2013-го року хлопець разом із родиною жив у Луганську, а після школи поїхав на навчання до Києва. Навесні 2014-го він приїхав на Великодні свята додому. Саме у той час в Луганську проросійські активісти збирали «антимайдан». Володимиру це не подобалося і він хотів їх розігнати, проте його схопили і відправили у полон.

Коли Вові було 18, я вважала, що ще рано йти воювати, але коли йому вже 26, у мене язик не повертався відмовляти. Я лише плакала і молилася

Після цього хлопця катували електрошокером, допитували про «Правий сектор», у якому він мав знайомих і друзів. Мати змогла його відшукати та витягнути звідти.

«Після того в нього почалися панічні атаки, він багато працював із психологами. Зародилося щось схоже на бажання помсти. Він не говорив мені про це, але почалися розмови про його бажання йти на війну», – каже Катерина.

2015-го Володимир покинув інститут, зібрався йти воювати на Донбасі. Мама та друзі з «Азову» відмовляли. Після вмовлянь та застережень він таки дослухався і не пішов на фронт. Почав працювати у сфері криптовалюти та трейдерства, але мріяв про психологію.

25 лютого, після повномасштабного вторгнення, Володимир хотів вступити до тероборони, проте його відправили додому і сказали чекати.

«Коли Вові було 18, я вважала, що ще рано йти воювати, але коли йому вже 26, у мене язик не повертався відмовляти. Я лише плакала і молилася», – каже Катерина.

За декілька днів Володимир зателефонував друзям з «Азову», які саме були в Маріуполі. Вони допомогли йому в Києві влаштуватися до «Азову». Після цього він почав ходити на військові тренування.

30 березня він написав жінці повідомлення з таким текстом: «Мамо, не хвилюйся, мене не буде декілька днів. Я на стрільбищі».

То було його останнє повідомлення. Відтоді хлопець більше не виходив на зв'язок. Протягом квітня Катерина шукала інформацію про сина. Її заспокоювали: «Він на навчаннях, бігає десь», але хвилювання не давало спокою.

Наприкінці квітня жінка дізналася, що її Вова загинув. Тоді, у березні, він вирушив не на військові навчання, а до Маріуполя – визволяти своїх друзів, побратимів та цивільних з «Азовсталі». Про таємну операцію Катерина дізналася вже на впізнанні тіла та похованні Вови: 28 серпня вона поховала свого сина в Києві.

Він був одним із тих військових, які летіли на гвинтокрилах до Маріуполя, щоб доправити туди ліки та боєкомплекти й евакуювати звідти поранених бійців. Вова дістався Маріуполя і разом з іншими побратимами прийняв бій.

Останні новини:

• Захищаючи Азовсталь і Маріуполь, загинули два молодих Герої з Волині.
• У Рівному поліцейські зі сльозами на очах попрощалися з полеглим на війні підполковником (Фото).
• Через Ягодин в Україну незаконно хотіли ввезти сантехніку (Фото).
• На Львівщині чоловік цеглиною вбив свою сестру: тіло знайшли сусіди.
• Знову трагічна звістка: війна забрала життя 29-річного Героя з Луцька.
• ЗСУ збили за добу понад 20 ворожих безпілотників - Генштаб.

Усі новини російсько-української війни – тут