«Звільняючи окуповані території,  ми впевнилися, що так звана друга  армія світу – це просто піар!»

Київський напрямок: використали «наскок» 

«Щодо обраної нами тактики – ми застосовували невеликі бойові мобільні групи, які б могли працювати із засідок, завдавати ураження ворогу, що переважав нас у співвідношенні один до двадцяти, а то і до тридцяти, та наступав великими колонами, батальйонно-тактичними групами, цілими полками та дивізіями. Це була «тактика наскоку» – два-три танки разом із протитанковими засобами, зокрема «Джавелінами» та NLAW, знищували кілька одиниць ворожої техніки та відходили на інший напрямок і так далі. Це дало нам змогу розсіяти сили противника, створити панічні настрої серед його особового складу, оскільки ворог не розумів, звідки буде наступний удар. Так ми значно понизили бойовий потенціал російських підрозділів, які думали, що просто зайдуть маршем на Київ та без боїв встановлять там свою владу. Крім того, значну роль у наших успішних діях відіграла й індивідуальна підготовка кожного військовослужбовця, кожен мав своє завдання і чітко його виконував.

Один наш підрозділ (до речі, на чолі з командиром взводу) в районі селища Ситняки за добу знищив понад 30 одиниць ворожої техніки, а скільки живої сили – навіть не рахували. 

Переломним став момент, коли наша бригада разом із підрозділами ДШВ зайняла й утримала Макарів та Макарівський район. На тому напрямку діяли декілька передових бойових груп, які очолювали, зокрема, й мої заступники. Завдяки таким діям на 51-му кілометрі траси Київ – Житомир ворог зазнав непоправних втрат у живій силі й техніці та не зміг просуватися далі. Наприклад, один наш підрозділ (до речі, на чолі з командиром взводу) в районі селища Ситняки за добу знищив понад 30 одиниць ворожої техніки, а скільки живої сили – навіть не рахували. Після того, як наші передові групи, головна роль у яких належала танковим підрозділам, відпрацювали на цьому напрямку, зайшли основні сили бригади, які й завершили знищення ворога, витіснили його до самого державного кордону. У відчаї росіяни почали активно, але хаотично застосовувати авіацію, завдавати ракетних ударів по житлових районах.

Це свідчило про те, що особовий склад противника, незважаючи на перевагу в силі й техніці, просто не справлявся з поставленим завданням. І це стало найбільшою мотивацією для нашої Князівської бригади! Ми на своїй землі і знаємо, за що воюємо!»

Читайте також: «Током били, нігті відривали...»: 21-річний воїн з Рівненщини розповів, як його катували у полоні (Відео).

Харківський напрямок: «класика» війни

«Якщо на Київщині ми використовували тактику бойових мобільних груп, то нині на Харківщині війна набула більш класичних рис (розмова відбулася напередодні остаточного звільнення Харківщини від російських окупантів. – Ред.) – є фронт, створені відповідні угруповання, бойові порядки, які виконують завдання у складі батальйонів, дивізіонів тощо. Водночас в окремих випадках діють наші бойові групи, які на тих чи інших ділянках виконують завдання щодо прориву оборони противника. росіяни наразі перейшли до класичної оборони – утримують першу і другу лінію. Це свідчить про те, що тактика дій ворога, якщо порівняти з лютим, кардинально змінилася. Крім того, ми маємо перевагу за рахунок новітнього озброєння, яке нам надають країни-партнери.

Не вдаючись до деталей, скажу: наша бригада отримала достатню кількість новітніх артилерійських засобів, які наразі успішно виконують завдання у складі бригадної артилерійської групи. Професійне використання іноземного озброєння князівськими артилеристами дає можливість знищувати вогневі позиції ворога, вести контрбатарейну боротьбу, а піхоті – просуватися вперед і звільняти українські землі.

…Наша розвідка відмінно працює. Я вам так скажу: до того, як зайти на відповідну ділянку, прийняти смугу оборони або наступу, розвідники розкривають бойові порядки противника, зокрема прізвища керівного складу рот, батальйонів, дивізіонів, дивізій, армій. Ми вивчаємо соціальний портрет кожної такої посадової особи та робимо певні висновки. Перемоги окупантам не бачити!». 

«Ми переконали цивілізований світ, що можемо здолати росію»

– Що ви відчули, про що подумали в той момент, коли ворог уперше почав відступати?

– Про що я подумав?.. У той момент  вкотре переконався, що наша армія потужна! Ми, українці, дуже специфічний народ: упродовж усієї нашої історії хтось намагається нас поневолити, але всі спроби закінчувалися провалом для загарбника, тому перемога і в цій війні буде на нашому боці! Крім того, звільняючи окуповані території, ми впевнилися, що так звана друга армія світу – це просто піар! Ми переконалися самі і переконали цивілізований світ, що можемо здолати росію, і ми зробимо це! А я, зі свого боку, відчув професійне задоволення: мої підлеглі поставлені завдання успішно виконують, – гордо каже командир Князівської бригади.

Оксана ІВАНЕЦЬ.