У 99 років сотенний УПА Мирослав Симчич офіційно став Героєм України

4 жовтня, в день 80-ліття створення УПА, Президент України Володимир Зеленський присвоїв звання Героя України сотенному УПА Мирославу Симчичу.

«За героїзм, виявлений у боротьбі за незалежність України, визначні особисті заслуги у становленні Української державності, багаторічну плідну громадську діяльність постановляю: присвоїти звання «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка» Симчичу Мирославу Васильовичу — ​українському військовому та громадському діячеві, сотенному Української повстанської армії, політв’язню радянських концтаборів», — ​йдеться в указі.

Було б добре на честь дня народження обережно звозити діда на фронт. Налаштувати «Хаймарс» і дати натиснути кнопку. Думаю, для пана Мирослава після 32 з половиною років таборів не було б кращого подарунка, як задвохсотити перед смертю якомога більше пушкіністів.

Мирославові Симчичу 5 січня виповниться 100 літ. Він пройшов героїчний бойовий шлях, протягом шести років воюючи проти німецько-фашистських і московських окупантів. Провів 42 успішні бої, найвідомішим із яких був розгром полку НКВC на чолі з генерал-майором Миколою Дергачовим біля присілку Рушор…

Схоплений пораненим після 10-годинного бою у палаючій хаті, Мирослав Симчич відбув 32 з половиною роки каторги і таборів.

Коментар

Сергій МАРЧЕНКО, блогер:

«…Дуже важливо не передати цю війну своїм внукам. Покоління пана Мирослава героїчно і звитяжно боролось, але програло. Тепер цю війну ведемо ми. Ми просто зобов’язані перемогти і не передати цю війну своїм внукам. Замкнути коло. Знищити імперію. Знаю, ціна непідйомна вже зараз. Треба ставати плече до плеча і платити, всією громадою. Переможемо тільки так.

І про пана Мирослава. Було б добре на честь дня народження обережно звозити діда на фронт. Налаштувати «Хаймарс» і дати натиснути кнопку. Думаю, для пана Мирослава після 32 з половиною років таборів не було б кращого подарунка, як задвохсотити перед смертю якомога більше пушкіністів».

Цитати від відважного Кривоноса:

«Коли у понеділок прийшов у цех (після звільнення Мирослав Симчич проживав і працював у Запоріжжі, бо на батьківщину не дозволили повернутись. — ​Ред.), то побачив, що водії біжать до мене і кричать: «Дед, й*п твою мать, ты почему коммунистов всех не убил? Смотри, сколько их, бл*дей, еще осталось». Я кажу: «Хлопці, заспокійтесь! Скільки встиг — ​стільки вбив».

* * *
«Це не наш брат, а це наш кат! Господь Бог зібрав усе зло із цілого світу і всадив у душу москаля. Був Іван Грозний — ​били нас, був Петро Перший — ​били нас, прийшов Сталін — ​били нас, прийшли білі — ​далі б’ють. Таких підлих ворогів, як має Україна, ніхто не має.
З москвою вести боротьбу дипломатичним способом неможливо, бо москаль бреше ліпше всіх. Недарма в народі було таке прислів’я: «Бреше, як москаль». Я їх психологію дуже добре вивчив, бо перебував з ними 32 роки, 6 місяців і 3 дні».

Василь РОГУЦЬКИЙ.

Читайте також: ««Надихають хлопці з УПА»: керівник музею воює у Волинській бригаді».