«Оксана Григорівна повністю віддавалась роботі, а ще й сама виховувала маленького сина Григорія, бо втратила чоловіка», – із сумом кажуть колеги.
Від ракетного удару в Києві загинула провідна лікарка-гематолог
36-річна Оксана Леонтьєва відвезла сина у дитячий садок і саме їхала бульваром Шевченка на роботу
Жінка працювала гематологом у відділенні трансплантації кісткового мозку, щодня рятуючи дітей із раком крові. В Оксани залишився 5-річний син Григорій, у якого торік помер батько. Виховувати хлопчика тепер будуть дідусь із бабусею та дядько.
«Ми разом 24 лютого не покинули пацієнтів. Ми з Оксаною вирішили залишитись в Україні й допомагати людям у скрутний момент, – розповідає завідувач відділення трансплантації кісткового мозку НДСЛ «Охматдит»
Олександр Лисиця. – Збільшили активність відділення, жертвуючи своїм часом, який могли б провести з близькими. Оксана була людиною, готова поставити інтереси інших, – тих, хто потребує допомоги, – вище за свої. Втрата такого лікаря непоправна. Ми не були просто колегами – дружили родинами. Розуміли, що ми не ідеальні батьки для своїх дітей, адже дуже багато часу проводили на роботі, здійснювали мрії наших підопічних, яких лікували. Наші дітки літали й на повітряних кулях, і на літаках. Це єдине відділення в країні, де опікуються мріями маленьких пацієнтів».
Розуміли, що ми не ідеальні батьки для своїх дітей, адже дуже багато часу проводили на роботі, здійснювали мрії наших підопічних.
В «Охматдиті» Оксана Леонтьєва працювала 11 років, вона мала рідкісну спеціалізацію – займалася трансплантацією кісткового мозку.
«10 жовтня був звичайний ранок для колеги. О 7:25 вона ще написала мені, що затримається, бо виникли певні проблеми. Потім зателефонував її тато, бо із жінкою зник зв’язок. Після того він поїхав на місце трагедії. Одна із трьох згорілих машин належала Оксані, він впізнав її. На жаль, наша колега опинилася в епіцентрі вибуху… Мені навіть страшно уявити той вечір понеділка, коли рідні забрали Григорія із садочка, і він запитав, чому нема мами, де вона. Тим паче син був дуже близький із Оксаною, особливо після втрати тата, який трагічно загинув рік тому від крововиливу в мозок…» – додав колега загиблої.
Смерть від рашистської ракети лікарки-гематолога вразила й міністра закордонних справ України Дмитра Кулебу. На своїй сторінці у фейсбуці він присвятив цій трагедії допис «Сирітство Григорія – це результат того, що в якійсь столиці довго радяться, чи надавати Україні протиповітряну і протиракетну зброю, в іншій грають у «нейтральність», у третій втомилися від війни та санкцій, у четвертій готуються тиснути руку путіну, а якесь медіа чи лідер думок намагається нав’язати думку, що Україна сама винна в цьому, бо занадто активно й успішно захищається від росії… росія може позбавляти нас світла, тепла, може змушувати людей сидіти у бомбосховищах, але їм ніколи не позбавити нас нашої перемоги. Тому що ми на світлому боці Сили».
Читайте також: Вагітна українка, яка загинула від іранського дрона в Києві, навчалася на Рівненщині.
