25-річний воїн з Волині Володимир Нерода загинув, рятуючи пораненого побратима

Про Героя дуже тепло згадує волонтерка із Дніпра Марина Соколова:  «Для мене цей малий - ціла історія з таким болючим кінцем, що просто сил нема більше. Його, пораненого, привезли до нас в Київський шпиталь у той день, коли був відбір на «Ігри Нескорених» у Сідней в 2018 році. Наталя Козіна приїхала з шпиталю на стадіон зі словами: «Такого важкого хлопчину привезли, лікарі переживають виживе, чи ні. Не дають ніяких прогнозів».

Він вижив. Годували його всім шпиталем, як малу дитину: хтось вмовляв, хтось сварив - а він не хотів ніяк…Знову всім шпиталем відправляли Вову на лікування в Німеччину, а він ледь не плакав, бо «там же вас не буде!». Знову сварили, коли почав проситися назад в Україну і ще не долікувався.

Вова був дитиною всім нам. Його можна було сварити рівно до того, як він починав усміхатися. А усміхався він майже завжди, коли нас бачив.

 14 травня 2021 року Вовка приїхав на відбір у команду на Warrior Games. На реєстрації, за день до змагань, він обіймав, показував своє друге підборіддя і сміявся, що нарешті відгодувався. В день змагань переживав, що я працюватиму і не побачу, як він влучає у мішені на стрільбі з лука. Я таки працювала і багато чого пропустила, але на його вистріли встигла.

Неймовірна щира і дитяча радість, коли взяв медаль з баскетболу на візках. Якраз на цьому фото Аня вручає йому нагороду.

Вова - малий, який вже один раз мав не вижити і вижив. Попри прогнози лікарів. Попри все.

Вова загинув на війні».

Володимир Нерода поліг у бою 13 жовтня у Соледарі під Донецьком. «Він був трохи незграбним, але наполегливим та світлим і безпосереднім. Загинув, витягуючи пораненого бійця», - розповіли його побратими.

20 жовтня Володимира Нероду  відспівали у Свято-Андріївському храмі села Дерно. Поховали на сільському цвинтарі у селі Мощаниця Луцького району.

Світла пам’ять.