«Надихають хлопці з УПА»: керівник музею воює у Волинській бригаді

«Наша нинішня війна — ​це продовження боротьби воїнів УПА, наша Перемога — ​це перемога і для них, та перемога, якої вони так прагнули і якої не дочекалися», — ​каже воїн.

Як інформує пресслужба 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого, свого часу Василь Мазурик обіймав посаду голови Турійської районної державної адміністрації. Багато років пропрацював у лісовій галузі, був начальником управління лісового господарства у Волинській області. У 2015-му разом із колегами зводив оборонні споруди на Маріупольському напрямку, пізніше доправляв ліс і будівельні матеріали на різні ділянки фронту.

Ще до 24 лютого ми з однодумцями створили в Турійську роту охорони. А о 7-й ранку 24 лютого вже із заплічниками стояли біля військкомату.

— Будучи директором лісгоспу, на території якого знаходиться урочище Вовчак, я й «познайомився» з нашим комплексом та прикипів до нього душею: очолював роботи з упорядкування, згодом — ​з організації в нас відповідних умов для військового вишколу молоді, який проводила ГО «Сокіл».

Команда «Волинської Січі» дуже велика, наголошує Василь Мазурик. І поки він на фронті, люди, які вклали в комплекс так багато сил, роблять усе, аби він жив і розвивався. Максимум зусиль вони доклали і до організації великого потрійного свята — ​Дня Покрови Пресвятої Богородиці, 80-ліття УПА, Дня захисників та захисниць України.

— Цьогорічне 14 жовтня для нас особливе — ​крім традиційних заходів, які проходять на Вовчаку в цей день, ми відкрили експозицію 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого, нашої рідної бригади, в якій служить величезна кількість волинян, наших земляків. Ця експозиція на «Волинській Січі» створена завдяки підтримці командира Князівської бригади полковника Олександра Охріменка. Він відвідував Вовчак ще до початку Великої війни, вболіває не тільки за бригаду, а й за наш комплекс.

Про те, що буде Велика війна, стверджує Василь, знав задовго до її початку.

— Ще до 24 лютого ми з однодумцями створили в Турійську роту охорони. А о 7-й ранку 24 лютого вже із заплічниками стояли біля військкомату. Ще через годину почали будувати блокпости. А з травня я — ​у славетній Князівській 14-й бригаді.

У складі свого підрозділу Василь брав участь у важких боях на Донбасі, у звільненні Харківщини. І хоча, каже, не сентиментальний, дорослі і діти, які в звільнених селах і містах вибігали з будинків зі сльозами на очах та вітанням «Слава Україні!», дякуючи нашим воїнам, надзвичайно розчулили.

— Таке кожного з нас мотивує і надихає, просто крила виростають. Тож настрої в підрозділі, який став для мене рідним, бойові. Так триматимемо до самої Перемоги, включно з Кримом.

Катерина ЛИТВИНЧУК

Читайте також: «Ніна Южаніна жорстко розкритикувала створення чергового «фонду» для лояльних нардепів: це дерибан грошей під час війни».