«Можна і газети читати!»: рецепт виготовлення свічки, яка може довго горіти (Фото)
Вечори зараз — довгі і темні. Через всіляку рашистську нечисть нам обіцяють темну та холодну зиму. Думають цим нас залякати? Але ми, як завжди, до всього готові і все подолаємо!
Беріть собі на замітку ось цей рецепт виготовлення свічки довготривалого горіння:
Що знадобиться:
1. Маленька банка або чарка з товстим склом.
2. Парафінова свічка.
3. Воскова свічка.
4. Дрібка солі (забере вологу з олії).
5. Олія (рафінована без запаху).
6. Ніж.
7. Сірники або запальничка.
Як зробити:
1. У скляну ємність опускаємо воскову свічку і відрізаємо потрібну довжину.
2. На дно ємності крапаємо трішки розтопленого парафіну і, допоки не застиг, закріплюємо відрізану воскову свічку.
3. Наливаємо олію, дадаючи дрібку солі.
Свічка довготривалого горіння готова!
Одна така буде горіти 10–12 годин, тоді як звичайна воскова свічка довжиною 30 см догоряє за 2 години! Все буде Україна!
Багато хто, говорячи «Слава Україні!», не розуміє повного значення цього вислову.
Час переходити на Григоріанський календар
Якщо Різдво відзначимо 25 грудня, то свята зрушать у датах і виглядатимуть так:
= Щедрий вечір (Маланки) буде 31 грудня замість 13 січня.
= Василя настане 1 січня замість 14 січня.
= Водохреща буде 6 січня замість 19 січня.
= Вербна неділя пройде так само, оскільки прив’язана до Великодня.
= Благовіщення буде 25 березня замість 7 квітня
= Великдень залишиться на такій же даті.
= Юрія буде 23 квітня замість 6 травня.
= Зелені свята не змінюються.
= Різдво Іоанна Хрестителя святкуватимемо 23 червня замість 7 липня.
= Петра та Павла буде 29 червня замість 12 липня.
= Іллі настане 20 липня замість 2 серпня.
= Маковея припаде на 1 серпня замість 14 серпня.
= Преображення буде 6 серпня замість 19 серпня.
= Першу Пречисту святкуватимемо 15 серпня замість 28 серпня.
= Друга Пречиста буде 8 вересня замість 21 вересня.
= Покрова припаде на 1 жовтня замість 14 жовтня.
= Андрія буде 30 листопада замість 13 грудня.
= Миколая прийде 6 грудня замість 19 грудня.
Читайте також:
Чому ми говоримо «Слава Україні!»
Багато хто, говорячи «Слава Україні!», не розуміє повного значення цього вислову. Слава — богиня воєнної перемоги та мисливської удачі, одне з найголовніших і найдревніших божеств у наддніпрянських українців. З її зображенням на щитах ішли в бій. За припущенням деяких учених, від імені Слава походить назва слов’ян.
Наші пращури йшли в бій, вигукуючи «Слава!», — звертаючись до богині Слави за допомогою і удачею в бою.
Наші пращури йшли в бій, вигукуючи «Слава!», — звертаючись до богині Слави за допомогою і удачею в бою. В наш час «Слава!» вже не має прямого стосунку до цієї богині, але суть лишається.
Тому, коли ми говоримо «Слава Україні!», ми бажаємо Україні перемоги в бою, «Героям Слава!» — перемоги живим героям (як славним учасникам) війни, «Слава Нації!» — перемоги нації. І навіть коли ми говоримо «Слава Богу!» — ми бажаємо Богу перемоги у вічній війні із пітьмою.
«Слава Україні!» — це не пусте публіцистичне чи фанатичне прославляння України як місця на карті світу. Це військовий клич, що заряджений силою наших предків.
«Дай, обніму тебе. Й печалям не віддам…»
— То що, дідусю, будемо
робити?
Нема домівки і речей нема.
— Та будем жити, мила,
будем жити.
Живі. Удвох. Все решта —
то дарма.
— Куди ж до нас приїдуть
наші діти,
Синок-солдат повернеться з боїв?
— Як будем живі, знайдем,
де зустріти,
Аби лиш Бог нам діток захистив.
— Ой як же страшно в старості
лишитись
Отак, без дому, без свого гнізда.
— Ми переможем, рідна,
й будем жити.
Дай, обніму тебе. Й печалям
не віддам.
Фейсбук-спільнота
«Затишне горище».