Диригенту з Херсона, якого вбили окупанти, The Economist присвятили некролог

У тексті під назвою «Чоловік, який сказав «Ні!» зафіксовано моменти з творчості музиканта, а також обставини його загибелі.

«Юрія Керпатенка попросили провести концерт у Херсоні, його рідному місті, до Міжнародного дня музики 1 жовтня. Він, як завжди, мав диригувати своїм камерним ансамблем «Гілея» з 15 кращих виконавців

Херсонської обласної філармонії, які були улюбленцями в місті», – розповідають про митця.

На чолі з Керпатенком херсонські музиканти виконували класичні композиції, оперу, «сучасні та старовинні романси», джаз, українські народні композиції.

Сам Юрій умів майстерно грати на акордеоні. Він виконував композиції у народній традиції, грав і з фольклорними ансамблями, але також заохочував українців утверджувати свою ідентичність, орієнтуючись на Європу.

«Тому не дивно, що його попросили провести «міжнародний» концерт 1 жовтня. Але не дивно й те, що він категорично відмовився. Бо з 2 березня Херсон, південне місто, де річка Дніпро впадає в Чорне море, перебуває під російською окупацією», – йдеться у спогадах.

Однак Юрій Керпатенко залишився у місті і не мовчав. Диригент висловлював проукраїнську позицію на своїй сторінці у Facebook.

«Він був українським патріотом. Хоч був російськомовним, вихованим на російській музиці та російській культурі. Київська консерваторія, його альма-матер, носила ім’я Чайковського і була підтримана Рахманіновим – композитором, якого він обожнював. У нього були друзі в росії. Але якою тепер була росія? Всі типи КДБ і НКВС, що керують концтабором...» – пригадують про диригента.
Музикування під час окупації припинилось. Це здавалося митцю правильним, кажуть журналісти.

Через кілька днів вони повернулися з кулеметом, яким вистрілили у вхідні двері, і одразу вбили його…

У 2014-му диригент звільнився з музично-драматичного театру через схожу ситуацію: того лютого, під час дводенної жалоби за загиблими на Майдані, директор театру наполіг на тому, щоб провести концерт під назвою

«Диско, ретро, джаз».

«Грати таку музику тоді було неподобством, та ще й у «жалобному стилі», який нахабно запропонував режисер, і він відмовився диригувати.

Це створило йому репутацію незручної, але водночас принципової людини. І онлайн, і в житті він мав звичку «воювати з вітряками». Він робив усе можливе, щоб захистити свої оркестри та музику», – пишуть автори.

Читайте також: Не встигли спуститися в укриття: через удар росіян дронами загинула родина військового (Фото).

Жовтневий концерт окупанти спланували для того, щоб популяризувати брехню про «мирне і спокійне» життя в Херсоні під окупацією росії. Тож рашисти призначили нового директора і художнього керівника театру, які переконували музикантів грати.

«Для Юрія ця співпраця була найболючішим, найпідступнішим явищем, що він бачив у своєму місті. Януковича, маріонетку москви, вигнали з України раз і назавжди, але хтось на зразок Володимира Сальдо, був місцевим, постійним, але не своїм, а тепер уже другом ворога», – пишуть журналісти зі слів самого митця у Facebook.

У вересні диригент Юрій Керпатенко категорично відмовився грати для ворогів.

Приблизно у день народження Юрія, 9 вересня, його «онлайн-голос замовк», а друзі та родичі не мали жодної інформації про чоловіка.

«У середині жовтня стало відомо, що російські спецслужби приходили до Юрія в квартиру, щоб поговорити з ним. Коли він відповів їм відмовою, вони сказали, що повернуться. Через кілька днів вони повернулися з кулеметом, яким вистрілили у вхідні двері, і одразу вбили його…

Цей вчинок був би таким же огидним, якби він був фермером або власником крамниці. Але його статус музиканта надавав цьому особливого символізму», – додають журналісти.