Пані Оксана буквально хворіла Україною.
Померла відома українська поетеса, авторка поезії «Мамо, не плач»
Оксана Максимишин-Корабель, яка змушена була переселитися до Португалії, була дуже патріотичною людиною, щиро вболівала за українців
Сумна звістка прийшла до нас з Португалії - відійшла у засвіти українська поетеса родом зі Львівщини Оксана Максимишин-Корабель. Авторка добре відомої вам поезії «Мамо, не плач», написаної 12 лютого 2014 року і присвяченої матерям загиблих на Майдані. Він лунав з головної сцени Майдану у Києві та багатьох майданів у світі, де українці виходили на підтримку своєї Батьківщини. Ви могли її бачити на біг-бордах, чути у виконанні акторів та відомих (і невідомих) людей, зрештою її було покладено і на музику... Про це пишуть у фейсбук-групі «Діаспора».
Один з її особливо сильних віршів лунав з головної сцени Майдану у Києві та багатьох майданів у світі, де українці виходили на підтримку своєї Батьківщини.
Щиро вболіваючи за кожного загиблого і постраждалого на Майдані, пані Оксана буквально хворіла і виливала свій біль, смуток, надії у римовані рядки. Так народилася ця, найбільш відома її поезія. Потім були інші - не менш щемливі та зворушливі, значна частини яких присвячена сучасній війні і її Героям та Героїням.
Вимушено проживаючи в Португалії через особисті обставини (пані Оксана мала тяжку хворобу і потребувала особливого лікування), серцем і душею вона ні на мить не полишала Україну. Її поезії можна прочитати на її сторінці https://www.facebook.com/maksshklo, а тут згадаємо її найвідоміший вірш:
Мамо, не плач. Я повернуся весною...
Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач. Так судилося, ненько,
Що слово бабуню вже не буде твоїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я любив. I любив Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.
Світла пам'ять щирій і талановитій українці!
Читайте також: «За вірш «Мамо, не плач, я повернусь весною…» її називали «недобитою бандерівкою»»
