«Міцно обійняти і не відпускати»: дружина командира «Азова» розповіла про першу зустріч з чоловіком (Фото)

«Українське диво наперекір долі»

«Зовні він змінився, усі вони скинули вагу, — каже жінка. — Але по них видно, що їх не зламали».

Святослав Паламар, командир «Азова» Денис Прокопенко (Редіс), старший офіцер Олег Хоменко, в. о. командира 36–ї окремої бригади морської піхоти Сергій Волинський (Волина) і командир 12–ї бригади НГУ Денис

Шлега — ці п’ятеро знаменитих командирів оборони Азовсталі уже понад місяць перебувають у Туреччині під особистими гарантіями президента Реджепа Таїпа Ердогана. На відміну від 108 інших азовців, яких теж визволили з російського полону в кінці вересня, вони не потраплять додому до кінця війни — такими були умови обміну.

Антоніна каже, що хлопцям не надто подобається, що тепер вони відсторонені від війни і фронту, але сам факт, що їх обміняли, її чоловік називає «українським дивом наперекір долі». «Всі прекрасно розуміють, що з нами мало статися», — сказав Святослав Паламар у своїй промові, коли йому та іншим командирам, яким дали звання Героїв України, від імені Президента вручили ордени «Золота Зірка» у Туреччині, уже в колі їхніх дружин та дітей.

«За «Азовсталь» та хлопців, мабуть, молилися усі»

Святослав та Антоніна Паламарі разом 10 років. Вони познайомилися у Львові 2012–го, а за три роки перебралися до Маріуполя. «Нас познайомили спільні приятелі, у перший же день у мене було відчуття, ніби я ту людину знаю, наче це моя друга половина, так мені з ним було спокійно і безпечно», — розповідає Антоніна.

  Вона каже, що її чоловік спокійний, урівноважений. «Він завжди за справедливість та чесність».

…Антоніна разом із 6–річним сином усі ці місяці чекала чоловіка вдома у батьків на Тернопільщині. «Тут у нас люди більш віруючі, за «Азовсталь» та хлопців, мабуть, молилися усі, не раз і я зверталася до різних отців. У цьому, знаєте, теж щось є», — розповідає дружина.

Антоніна зберігала спокій. Того дня, коли її чоловіка звільнили, але задовго до цієї вечірньої звістки, вона навіть вирішила поїхати купити новий одяг для коханого.

«Я подумала, чоловік повернеться, а в мене немає ні шкарпеток, нічого — мабуть, це було щось підсвідоме», — сміється Антоніна.

На відміну від 108 інших азовців, яких теж визволили з російського полону в кінці вересня, вони не потраплять додому до кінця війни — такими були умови обміну.

Як і більшість українців, про обмін вона прочитала в новинах. Спочатку не було імен, але Антоніна і не чекала списків. «Я була налаштована на те, що їх як командирів останніми відпустять, і мені не вірилося». Але потім, згадує вона, їй подзвонив Святослав і сказав: «Сонечко, нас обміняли».

Після того посипалися дзвінки від рідних, всі плакали, заснути було важко, пригадує жінка.

Два тижні без телефонів, зате разом усією сім’єю

Місто, де утримують командирів, українська влада і сьогодні не називає. Чоловіки чекали ще майже два тижні, перш ніж до них приїхали рідні.

Жінка каже, що не розпитує чоловіка про полон. Їй відомо лише, що їх тримали в одиночних камерах у москві, вони не знали, хто де є, не могли бачитися, і їх не випускали на подвір’я.

…Їхня зустріч у Туреччині тривала два тижні. Упродовж цього часу їм не дозволяли користуватися телефонами і будь–якими іншими гаджетами — такими були умови зустрічі, каже Антоніна. «Психологічно це класно — пожити без телефона, це була реабілітація для нас усіх. Найбільше за дітей переживали, бо у них забрали їхні планшети», — сміється жінка.

Зараз Антоніна вже в Україні. Чи буде ще одна зустріч, вона поки що не знає. За її словами, подальше спілкування з чоловіком регламентовано. «Поки вони там, чоловік може телефонувати, але не кожного дня, а раз у три дні, раз у тиждень, їм там уже підключили новини».

Просто так командири не можуть навіть вийти на вулицю, у них також є охорона.

Такі суворі умови не викликають у Антоніни тривоги, що в Туреччині її чоловіку все ще може щось загрожувати. «Я відчуваю полегшення, що він на зв’язку. Принаймні тепер я знаю, що вони там, до них у Туреччині добре ставляться. Таке враження, що відкрилося друге дихання», — каже жінка.

«Все одно для кожного з нас це не кінець, боротьба (України. — Ред.) триває. Немає відчуття, що хух, можна розслабитися».

Останні новини:

• У Польщі перекинувся мікроавтобус з українцями: загинув 13-річний хлопчик.
• Громада на Рівненщині провела в останню дорогу захисника України.
• США приватно просять Україну показати відкритість до переговорів з рф.
• російський окупант розповів про втрати, стрілянину та пияцтво в армії (Аудіоперехоплення).
• Лучани провели в останню путь загиблого Героя Дениса Кудрявцева (Фото).
• ЗСУ ліквідували ще майже пів тисячі окупантів: свіжі втрати ворога станом на 6 листопада.

Усі новини російсько-української війни – тут.