Коли на базарі питання № 1:  чим замінити яйця?

«Якщо є люди, які, як і я, з сьогоднішніми цінами не можуть собі дозволити повноцінне харчування, хочу запитати вас: що ви готуєте, щоб вижити? Цікавлюся і в тих, хто готував у 90-х. І тим, хто радив жити на самій картоплі та макаронах, скажу: на них теж довго не протягнеш. Думаю, зараз бюджетні варіанти страв стануть багатьом у пригоді», – таке повідомлення написала одна пані в соцмережі, тут же зібравши понад 1000 коментарів.

Один із чоловіків, приміром, запропонував їй скачати додаток Go To Shop, що дає можливість відстежувати знижки в місцевих супермаркетах. А ще радить швиденько квасити капусту, бо то «неоціненний скарб» й основа багатьох українських страв. Інша пані розповіла, що готує бюджетні квасоляні котлети. (Пюре з відвареної квасолі – як м’ясний фарш. Решта інгредієнтів така ж, як для звичайних котлет. Для пікантного смаку додають подрібнені волоські горіхи й зелень, для більшої щільності – трішки борошна). Інші коментатори в один голос пропонують скуплятися на ринку, де овочі й фрукти точно дешевші. Власне, на Центральному ринку ми й запитали в людей, чи економлять вони і як. 

  58-річний Микола з Милуш розказує: «Ми стали рідше м’ясо їсти. Але зовсім відмовитися не можемо: мусиш споживати калорійну їжу, бо треба працювати». 68-річна Любов із Луцька основне купує лише на ринку: «Шукаю, де дешевше. Питаєте, чи купую сало? Та ви що! Дорого! От молоко можу собі дозволити». 22-річна Тетяна каже, що поки економити їй немає потреби. А от 66-річний Іван із села Березолуки, що на Рожищенщині, який привіз на ринок яблука й гарбузи, пожартував, що живе хоч і без грошей, зате весь час при роботі, бо мусить робити на землі. Мовляв, нема часу бідкатися. «Якась курка вдома бігає та ще картоплі всмажу», – докидає про себе 66-літня Марія з Луцького району. Каже, що вона звично покладається на свій город, і підсумовує: «Головне інше! Просимо в Бога здоров’я нашим хлопцям у війську і миру». 

Подібні слова промовляє і Євдокія. Їй близько 60, і вона переїхала на Волинь із Луганщини. Каже, в час війни її вимоги до їжі дуже змінилися: «Стала зовсім не вибаглива, маю якісь перекуси – то й вистачає. А як подумаю, як наші військові там в окопах зараз... А коли мої племінники починають на щось носами крутити, то я їм коротко кажу:

«Маріуполь. Підвал». Треба нам пам’ятати, що є ті, кому набагато гірше». 
Серед опитаних переважна більшість наголосила, що економлять здебільшого на покупках одягу й побутових речей до хати. Деякі люди казали буквально таке: «Перепрошую те, що в шафі або перешиваю», «Йду на секонд-хенд». 56-літня Олена описала своє: «Економлю на усьому, крім ліків. Смак твердого сиру майже забула. Менше витрачаю на транспорт: багато ходимо пішки або їздимо тролейбусом. Манікюр роблю собі сама й волосся фарбую значно рідше.

Ще один лайфхак: мило, шампуні, креми, пасти, порошок й необхідні продукти купую не тоді, коли вони закінчуються, а якщо на них є хороша знижка. Тож завжди маю стратегічний запас». 

Ми стали рідше м’ясо їсти. Але зовсім відмовитися не можемо: мусиш споживати калорійну їжу, бо треба працювати.

«Зверніть увагу на «простіші»  крупи: пшеничну, кукурудзяну, ячну. В ситому житті ми про них забуваємо, але, якщо треба зекономити, ці крупи – просто «бомба»! На Закарпатті з кукурудзянки готують неймовірні страви: кулешу, кулешу з картоплею, коржі. В простих продуктах є все, що нам необхідно, потрібно тільки їх правильно чергувати», – відгукнувся на лист у соцмережі один із чоловіків, який працює кухарем.

Залишила коментар і пані, яка готувала в 90-х, коли не те що була мала зарплатня, а її не було ніякої: «Мій син виріс без м’яса. Ніколи не хворів і худим не був. Знаймо, що основні вітаміни – в яблуках, моркві, капусті й зелені. Часто готували картопельку на смальці, тоді смак кращий, ніж із м’ясом. (Я перетоплювала дешеве сало, нутряк)». Жінка рекомендує також смачні й поживні гороховий та гарбузовий супи (або ж «бомбічну» кашу), дешеві деруни (без яєць і навіть борошна). Інша пані з 90-х звертає увагу на яблука: «Як і колись, у бабусь накупляла непоказних фруктів – наробила варення й печу пиріжки». Жінки звертають увагу й на те, що на ринках часто дешевше продають обрізки м’яса, з якого виходить смачна підлива. Кажуть і таке: «Дяка Богу, що страви української національної кухні смакують завжди і не передбачають купівлі особливих інгредієнтів».

Пані Лідія з луцького ринку на запитання про економію зреагувала по-своєму: «Заховала мікрохвильову: я й на пательні картоплі нажарю. Бойлера вимкнула – і в чайнику води нагрію. Сказали ж не перенавантажувати електромережі! Головне – щоб Бог беріг хлопців… там».
Варто сказати, що подібне казала й писала більшість волинян, інших українців. Починаючи розмову з того, що стало важко й дорого жити, люди закінчували її несподіваним поворотом думки: «Тримаймося! Все буде Україна!» чи «Всім удачі, вона потрібна, особливо у пошуках менших цін. Україна обов’язково переможе і в нас все налагодиться!». 

До речі

 Не змовчав щодо економії і відомий шеф-кухар-патріот Євген Клопотенко. Він розповів про тренд цього сезону «Чим замінити яйця в стравах». (Ціна десятка цієї осені сягнула 80 гривень! І нині їх частенько купують поштучно).

Передусім треба знати, як служить цей продукт. Яйця роблять тісто тістом, бо утримують все разом; розпушують, адже вміють затримувати в продуктах повітря; додають випічці вологи (містять воду) й естетичний колір. У списку їх замінників – фруктове пюре, насіння (столова ложка насіння льону, подрібненого до стану пудри й розчинена в 3 столових ложках води – як 1 яйце), вівсянка й інше. Клопотенко також пише, що гідним замінником 1 яйця стане приблизно 60 грамів газованої води або ж  столова ложка кукурудзяного крохмалю і 2 столові ложки води.

Олена КАЛЕНЮК