Курси НБУ $ 41.40 € 45.14
Боєць Саня так із «Джавеліна» палить москалів, що його цитує президент США

«Навчив побратимів стріляти з Javelin, і вони через два дні підбили російський танк», – з гордістю каже Олександр.

Фото із сайту fakty.ua.

Боєць Саня так із «Джавеліна» палить москалів, що його цитує президент США

Гранатометник 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади Олександр Петлінський (на фото) точно міг би стати головним героєм голлівудського бойовика із видовищними наземними зіткненнями. Адже уродженець Вінниччини заслужено отримав звання світового рекордсмена зі знищення броньованих цілей з протитанкового ракетного комплекса Javelin. У це важко повірити, але за один день боєць шістьма пострілами підбив шість одиниць російської техніки (!). Найближча відстань, з якої стріляв, – 50 метрів, максимальна – 2700 метрів 

«Один постріл ракети Javelin коштує 80 тисяч доларів»

– Нічого собі! Розкажіть про цей «трофейний день» детальніше, – запитала кореспондентка «Фактів» Олександра Петлінського.

– Почалося все з бою на околиці села. Ми з напарником чекали комбрига у посадці й помітили, як за два з половиною кілометри вийшов російський танк Т-72, за ним інший, далі БМП-3. Думав спочатку знищити задній, тоді легше було б влучити у передній танк. Я бачив, як перша моя ракета підлетіла, після чого влучила згори в моторний відсік танка. Гучний вибух, із люків шугнуло полум’я, екіпаж загинув. Заступник комбата наказав відходити, адже залишатись на місці пострілу – це порушення інструкції, ворог за димним слідом може легко вичислити. Але я попросив у свого напарника ще одну ракету, бо розумів: якщо втечу за 10 секунд, то рота не встигла б змінити позицію…

Олександр Петлінський: скромний, простий хлопець і... рекордсмен світу!
Олександр Петлінський: скромний, простий хлопець і... рекордсмен світу!

 Коли опановували цю американську техніку, ми відпрацьовували все лише на тренувальному засобі... 

Тому швидко зарядив другу ракету та натиснув «пуск». У БМП здетонував боєкомплект, ціль мені вдалось знищити. Вцілілий танк втік у посадку та звідти намагався дістати нас вогнем. Ми зайняли іншу позицію, я зарядив третю ракету й побачив, як на нашу посадку виїхав рашистський броньований гусеничний тягач із зенітно-артилерійською установкою. Навів на неї Javelin і так знищив третю ціль. Тоді зрозумів, що це дуже потужна та ефективна зброя, яка в умілих руках творить дива! Недарма один постріл ракети Javelin коштує 80 тисяч доларів, тож на полігоні, коли опановували цю американську техніку, ми відпрацьовували все лише на тренувальному засобі...

—Після третього пострілу ми з напарником відійшли в сусіднє село за трьома іншими резервними ракетами. Й знову виїхали на рубіж, — продовжує Олександр. — Я знищив знову БМП-3 і танк. Якраз пішов по ракету, командир був за мною і кричить: «Саня, БТР в посадці!». Думав, що у сусідній. Дивлюсь, а він за 200 метрів… Вилітає на нас, стріляє…

Дим, вогонь навкруги. Серед моїх побратимів були поранені. Водій побачив, що відкрита ззаду моя машина, а я саме брав ракету. Він розвернув БТР і спрямовує його на мене. Я встиг оббігти спереду, впав посередині, відкинув установку та дивом його колеса пройшлись за кілька сантиметрів від моєї спини. БТР врізався в мій Mitsubishi Pajero, після того буксував і я чув, як болото падало на мої плечі. Потім ворог переїхав автомобіль і розчавив його. Та почав робити коло, щоб розвернутися. В той момент я схопив ракету й вистрілив. Вона влучила у задню праву частину, відірвавши два колеса. Машина була пошкоджена, але зуміла поїхати в село. Казали, що потім той БТР там і згорів, але підтвердження в мене нема офіційного.

Після того ми відступили далі того села, зайняли оборону в іншому населеному пункті. Важко сказати, скільки часу пройшло, бо ми спали тоді по пару годин. Я знову заступив на чергування і боковим зором помітив, що їде вантажівка, а за нею почала рухатись колона техніки. Доповів побратимам по рації. Командир дав мені дозвіл на ураження пріоритетних цілей. І я виконав ще три постріли — у БМП-3, танк та БТР. Загалом установкою Javelin на одній батареї зробив дев’ять результативних пострілів: шість — у перший день і три — під час останнього бою. Вони підтверджені заступником командира батальйону та моїми побратимами, які стали свідками тих боїв.

«Не міг повірити, що про мене говорив сам Байден» — І про вас дізнався президент США?

— Наприкінці квітня до мене на позицію приїжджали журналісти американського видання The Wall Street Journal із перекладачем, вони відстежують використання зброї Javelin в усіх гарячих точках. І, як вони мені повідомили, американські військові не застосовували за один день Javelin шість разів і ще й без жодного промаху. Тож я став світовим рекордсменом. Вони були у захваті.

Загалом установкою Javelin на одній батареї зробив дев’ять результативних пострілів: шість — 
у перший день і три — під час останнього бою.

Якщо чесно, спілкування з ними було ще тим випробуванням, бо почались обстріли. В одній руці рація, а тут інтерв’ю давай. Дякував за зброю і наголошував, що вона дуже точна та ефективна! Після виходу публікації завод Lockheed Martin в Алабамі, де виготовляють ракетні комплекси Javelin і Stinger, відвідав президент США Джо Байден. Він виступив із промовою, під час якої розповів про мене. Тоді увімкнули аудіозапис того, що я розповідав. Так про мене почув світ.

— Тобто наступного дня ви прокинулися, так би мовити, знаменитим?

— Ой, почалося з того, що на позиції побратими ходили й повторювали, що там про мене Байден говорив. У мене відразу промайнуло: «Оце‑то придумали! Де я, а де Байден». Один сказав, другий, третій… Потім мені вже скинули посилання, далі його поширили військові, мої рідні, знайомі. Приємно було на душі.

американські військові не застосовували за один день Javelin шість разів і ще й без жодного промаху. Тож я став світовим рекордсменом.
американські військові не застосовували за один день Javelin шість разів і ще й без жодного промаху. Тож я став світовим рекордсменом.

«Жодна нагорода не зігріє та не замінить обіймів рідних»

— Нагороду за свій «рекордний врожай» ворожої техніки отримали? Як дружина ставиться до того, що тепер її чоловік світовий рекордсмен?

— У квітні мене нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Було приємно, але насправді в той момент робив те, що вважав за потрібне. Я воюю не за ордени, а за мирне небо над Україною. Дружина мене підтримує, пишається, але, з іншого боку, страшенно сумує, бо жодна нагорода не зігріє та не замінить обіймів рідних.

— Мені здається, що тепер вам потрібна ще й донечка Джавеліна. Адже син у вас є.

— Я так і казав своїй дружині, але вона відповіла, що дочекаємось Перемоги, а тоді й подумаємо про другу дитину.

Хоча розумію, що сину зараз дуже бракує тата. Йому 4, а я вже 8 років на війні (одразу після Майдану пішов служити добровольцем в «Айдар». — Ред.). Він постійно бачить мене на фото та відео. Але сподіваюсь, що скоро все закінчиться, і ми нарешті зможемо набутися зі своїми рідними.

Читайте також: Героя України із Волині вітали в Херсоні вигуками: «Дякуємо!» (Відео).

Вікторія МИКИТЮК, fakty.ua

Реклама Google

Telegram Channel