Курси НБУ $ 41.40 € 45.14
Правдива поезія: «У нас обручки з фольги від сухпаю»

Кохання усупереч смерті.

Фото із сайту gettyimages.com

Правдива поезія: «У нас обручки з фольги від сухпаю»

Римована історія про реальне освідчення від Дзвінки Торохтушко

– Мамо, я не жартую і не беру тебе на кпини, 

Я дійсно здичавів трохи за вісім років війни.

Слова не складаються в речення, хоч сядь та й плач,

Тому пробач за дивне прохання мені. Пробач! 

Я побачив дівчину, яка... Ну одна така на усі світи.

І вперше в житті вагаюся: що робити, як підійти.

І не підходжу. А вона усміхається, наче сонце напровесні.

Мамо, руді дівчата прекрасні безсовісно.

Вона парамедик. Кожну вільну хвилину я хочу бути із нею,

Тож бігаю за піґулками від болю, кашлю та діареї.

Ну чому ти смієшся? Такі випадки тут доволі часті,

Сухпай, консерви, зелені сливи – ось тобі й «швидка настя».

Але я ж не про те – я про те, що поставив собі завдання:

Підійти й попросити якусь пігулочку від кохання.

Здавалося б, усе просто: пошле подалі – це ж не біда,

А ось підходжу – язик не слухається, в колінах шумить вода.

І ось я тупцяю перед нею, чуюся геть нещасним,

А вона дивиться... Мамо, руді дівчата – безмежно прекрасні.

У неї ластовиння на носику, очі – небо ізрання,

А я – останній йолоп, я про піґулки, та не від кохання.

Благословляй швиденько, ми з Настею – до капелана!

Ти можеш сміятися, бо, звісно, мені ось уже й за тридцять,

За плечима особисте життя, війна й особистий цвинтар,

А тут раптом – кохання, може, і недоречне, й невчасне.

Мамо, руді дівчата безмежно й безповоротно прекрасні.

Із ними б до моря, а чи на лижі в Карпати, Альпи,

А на війні чим дівчину потішити? 

Вижити у бою і добути скальпа?

Знаєш, мамо, я наберуся сміливості, тобто я вже набрався,

Скрутив із фольги від сухпаю перстень: нівроку він мені вдався.

Зараз піду до намету... Стоятиму йолопом перед нею

І знову молотиму нісенітниці. Може, й про діарею.

Але ти все ж, на всяк про всяк, благослови на словесний прорив!

Добре, мамо, я в тебе сміливий... 

Забудь, про що тут наговорив.
***

– Мамо... Мам, ти не зайнята? 

Слухай, я зараз лусну від щастя!

Руді дівчата – воістину сонечка. 

Мамо, її звуть Настя.

Я хотів їй сказати красиво, а вийшло... Як завжди, мамо.

Я про сердечний біль. Вона: «Давай робити кардіограму!».

І тоді я зізнався, що всі оті піґулки від болю, від діареї

І оці скарги на серце – це не про біль, а про кохання до неї.

І тепер в нас обручки з фольги від сухпаю. Мамо, я без обману!

Благословляй швиденько, ми з Настею – до капелана!

Дзвінка ТОРОХТУШКО.

Останні новини:

Усі новини російсько-української війни – тут.

Реклама Google

Telegram Channel