Мине кілька років – і люди насолоджуватимуться плодами посаджених у нинішні тривожні дні дерев. Це будуть яблука великої української Перемоги!
По-волинськи: «Чому маємо їсти закордонні яблука, коли можемо виростити свої?»
Не по-осінньому сонячної листопадової днини керівник фермерського господарства «Дари Волині», що в селі Грибовиця Володимирського району, Юрій Єлева заклав другий сад із 22 тисяч саджанців
Коли прибули на поле, робота вже кипіла. Нововолинці, грибовичани, мешканці інших сіл активно працювали городниками, чітко дотримуючись вимог агротехніки.
– Зараз дуже сприятливі дні для посадки саджанців яблуньок, – розповів Юрій Єлева. – Якщо морози нас обминатимуть ще місяць, то саджанці добре приживуться.
Попередній сад із 30 тисяч дерев закладався майже десять років тому. Зараз господарство вийшло на проєктну потужність за врожайністю. А перед цим, як пригадує Юрій Володимирович, у нього – успішного інженера-металурга, політика – пробудилося глибинне почуття любові до землі і спонукало повернутися до роботи на ній. Пригадалося, як із батьком у дитинстві садили яблуні, як тато вчив прищеплювати дерева. Поставив собі запитання: «А чим я буду займатися, коли матиму 60, 70, 80 років?». Рішення з’явилося спонтанно, коли подумав: «А чому маємо їсти закордонні яблука, якщо можемо вирощувати свої?»
У рідному селі взявся за садівництво. Перелопатив гори спеціалізованої літератури, відвідав чимало семінарів, цікавився новинками з інтернету, навів контакти з вітчизняними та іноземними фахівцями.
Сформував сімейну «команду»: дружина Ірина та донька Марина, нині депутат Нововолинської міської ради. Налагоджували ринки збуту. Першими дегустаторами щороку, звісно, стають його численні земляки. І покуштувати пахучі плоди можуть усі охочі не лише в мережі магазинів «Рідний край» та «Для Вас» нововолинців Юрія Сиротюка та Віталія Бадзюня, а й по всій Україні.
– Я довго думав, чи закладати новий сад під час війни, – ділився своїми попередніми сумнівами дорогою до місця посадки дерев Юрій Володимирович. – Зрештою вирішив: садити треба, аби люди відчули, що ми не опускаємо рук, що ми єдині і рухаємося до Перемоги.
Цього погожого дня мали можливість посадити «свої» дерева усі, хто прибув на це по-справжньому душевне дійство: депутати обласної та міської рад Юрій Сиротюк, Віталій Бадзюнь, грибовицька староста Інна Степюк, місцевий фермер Андрій Міндзя, журналістка газети «Волинь» Алла Лісова.
Отець Михайло Нідзельський здійснив чин освячення землі, саджанців, поблагословив добру справу молитвами, побажав щедрих урожаїв. Він зазначив, що саме тут можна відчути справжнє блаженство, коли квітне величезна кількість дерев, коли очікуєш їхніх плодів.
Це гарний приклад самовідданої праці для розвитку малого і середнього бізнесу, вагомий внесок у продовольчу безпеку країни, особливо у такий складний воєнний час.
Нововолинський міський голова Борис Карпус щиро подякував Юрію Єлеві за гарний приклад самовідданої праці для розвитку малого і середнього бізнесу, зазначив, що це вагомий внесок у продовольчу безпеку країни, особливо у такий складний воєнний час. Своє іменне дерево посадив і очільник Нововолинської територіальної громади.
Віриться, що наступного року ці яблуньки рясно заквітують. І це будуть світлі, переможні дні.
Читайте також: Коли на базарі питання № 1: чим замінити яйця?
