Віра в себе дуже важлива!
Колонка мами 4-х дітей: «Як не втратити віру в себе»
– Чому ти вирішив, що можеш підвищувати на мене голос? – Я не підвищую! Це ти підвищуєш! – Запишемо на диктофон?
Ми перекидаємося фразами зі старшеньким сином. Краєм ока помічаю, як найменший мотає новий життєвий досвід на вус. Я б не хотіла, щоб він був свідком таких мінісцен, але контролювати це в цій ситуації важко. Єдине, що виходить, припинити словесну перепалку – поставити на паузу, доки ми, дорослі люди, охолонемо. Думаю собі, що в усьому винні росіяни: через їхнє бажання нищити, грабувати, через їхню нікчемність у всіх нормальних українських батьків добряче підточена нервова система. Он скільки книжок із дитячої психології виструнчилися на моїй поличці!
Скільки цінного у них почерпнула! Та знати їх і розуміти, як важливо того всього дотримуватися, набагато легше, аніж практикувати. Ну бо втілювати поради «порахувати до п’яти» і все-таки не гаркнути на винно-невинного українській мамі, яка не може дочекатися відбою тривоги або яка прочитала, скільки дітей постраждало через агресію російського окупанта, – набагато важче, аніж іншій, яка живе в мирі-спокої за тридев’ять земель. Поглядаю на свого хлопця-зухвальця й думаю, як все-таки добре, що ми разом, що на наших вулицях – білборди із воїнами ЗСУ, що сваримося ми рідною мовою. Бо ж, певно, й він після прочитаних у телеграм-каналах численних воєнних новин вже не є тим юнаком, яким був до 24 лютого.
Хто дасть добру пораду сьогодні, як виносити нерви за дужки, коли в твоїй країні війна? Дейл Карнегі, Памела
Дракермен, Василь Сухомлинський? Доводиться вчитися не психувати, не картати себе за нестриманість і за грубі помилки у вихованні, слухати запізнілі вибачення своїх дітей і просити пробачення у них… Буває, що життя є найкращим учителем навіть тоді, коли тобі дуже далеко за 16 літ і коли навчатися зовсім не хочеться.
Маєте свої відкриття, як жити з дітьми дружно, – діліться. Наші адреси: [email protected] або ж [email protected], а поштова: 43025, м. Луцьк, вул. Ковельська, 2, «Цікава газета на вихідні».
Читайте також: «Мій «орхідейчик». Колонка Оксани Коваленко»
