Українця помістили в автомобіль з буквою Z й відтоді рідні живим його не бачили.
Він знав, що за ним прийдуть: українці попрощалися з письменником Володимиром Вакуленком
Експерти виявили у тілі дві кулі. Російські військові викрали письменника з дому наприкінці березня. Відтоді живим його рідні не бачили
У Свято-Дмитрівському храмі у Харкові учора попрощалися з письменником Володимиром Вакуленком, якого вбили російські військові під час окупації Ізюма. Про прощання повідомила у фейсбуці українська письменниця, адвокатка Лариса Денисенко й зацитувала іншого письменника Сашка Дерманського.
«Володимир був особливого Стусівського гарту, але водночас по-дитячому вразливим, – сказав під час прощання в Харкові письменник Олександр Дерманський. – Він виполював навколо себе ворожі бур’яни і вперто садив український сад».
«Володимир був особливого Стусівського гарту, але водночас по-дитячому вразливим, – сказав під час прощання в Харкові письменник Олександр Дерманський. – Він виполював навколо себе ворожі бур’яни і вперто садив український сад. Він заплатив найвищу ціну, і цей борг тепер виплачувати всім нам».
23 березня вдома у Вакуленка провели обшуки, вилучили книжки, забрали Володимира та його сина-підлітка. У той день його сильно побили та після трьох годин допиту відпустили додому. А наступного дня, 24 березня, ті ж військові прийшли по письменника знову.
«Силоміць його забрали. Помістили у автомобіль з буквою Z. Останні слова, які сказав Володимир Вакуленко, були «Слава Україні», - розказує Сергій Болвінов.
Тіло письменника на узбіччі дороги біля Капитолівки виявили аж 12 травня. Тоді опізнати Володимира вже було неможливо. При ньому знайшли документи - паспорт та військовий квиток. Саме їх сфотографували робітники ритуалу, які ховали тіла в Ізюмі.
І він був упевнений - за ним прийдуть. Односельці та його знайомі знали його позицію. Та він і сам не ховав своїх проукраїнських поглядів навіть в умовах окупації.
І він був упевнений - за ним прийдуть. Односельці та його знайомі знали його позицію. Та він і сам, судячи зі щоденника, який нині відреставрували й зберігають в музеї, не ховав своїх проукраїнських поглядів навіть в умовах окупації.
Учасник Революції Гідності, волонтер та активіст. Він ніколи не приховував своїх переконань. Конфліктував через мову. Був принциповим. А ще дуже любив дітей, писав для них вірші та казки. У Володимира залишився син з діагнозом «аутизм», який дуже був прив«язаним до батька. Більше про талановитого українця, якого вбили росіяни, можна прочитати Тут.
Вічна памʼять Володимиру Вакуленку.
Читайте також: «Не варто ділити тих, хто працює на перемогу: Жадан про реалії суспільства під час війни»
«Прийшов у військкомат з мачете: боєць волинської тероборони готовий покришити ворогів на «кубики»»
