Алла Глущук впевнена, що невдовзі влаштує концерт з нагоди Перемоги України.
Відома волинянка: «Мрію прикрашати ялинку із сином, але він зараз на фронті» (Фото)
Мрії завжди усміхненої й енергійної очільниці Камінь-Каширського будинку культури Алли Глущук прості, але водночас сповнені віри в Перемогу: зустріти 2023-й з усією родиною, створити фантастичну машину для знищення ворогів і поїхати відпочивати у Крим. Відома полісянка більше 25 років організовує і бере участь у різноманітних культурних заходах. Нині вони здебільшого присвячені нашим захисникам
1. Прізвище, ім’я, по батькові, вік, професія (посада)... Алла Олександрiвна Глущук, завжди молода i красива, директор Центру культури та дозвілля Камінь-Каширської міської ради.
2. З газетою «Волинь» я вже… давно знайома. У дитинстві її виписували мої батьки, а коли вийшла заміж, почала сама передплачувати. На 2023-й поновила також пiдписку собі й татові: буде йому подарунок на день народження.
3. Що найперше зробите, коли дізнаєтеся про Перемогу України? Впаду на колiна та буду молитися: подякую Богу за ЗСУ та всiх, хто наближав день, коли здолаємо окупантів.
Після війни відвідаємо Крим: ми з чоловіком там були кілька разів, а от дітям показати тамтешні краєвиди не встигли.
4. Чи змінилося ваше ставлення до життя після 24 лютого? Війна змінила моє ставлення до людей, а не до життя. Шкода, але багато українців вважає, що біда десь далеко та не зачепить їх. Тому мені часто хочеться пiдiйти до цих «людоньок», потрясти за плечi й пояснити, що для Перемоги має працювати кожен: плести сiтки, лiпити вареники, носити консервацію, майструвати буржуйки, допомагати переселенцям...
Мимоволі пригадую слова Ліни Костенко:
Не допускай такої мислі,
що Бог покаже нам неласку.
Життя людського строки стислі.
Немає часу на поразку.
5. Як війна вплинула на вашу роботу? У перший тиждень повномасштабного наступу люди були налякані та розгублені, їм було не до концертів. Згодом ми з колегами прийшли до тями: змінили весь репертуар, почали виступати для вiйськових, організовувати благодiйнi заxоди. Більше місяця транслюємо ввечерi на центральнiй площi Kультури документальні фiльми про вiйну. Назбирали для ЗСУ близько 200 тисяч гривень. Через кілька днів вiдправимо для нашиx воїнів два тепловiзори та прилад нічного бачення.
Читайте також: «На місто летять снаряди, а донька не рухається», – історія переселенки, яка знайшла прихисток у Луцьку.
6. Який зі своїх проєктів вважаєте найбільш вдалим? Miй найкращий проєкт – двоє синів і донька!
7. Про що ви мріяли в дитинстві, чи збігається реальність із вашими тодішніми уявленнями про доросле життя? Малою хотіла працювати на кондитерськiй фабрицi, готувати цукерки. Так любила їx! Їла i вдень, і вночi... Навіть ховала пiд подушку обгортки, щоб мама не побачила. На жаль, дитячі мрії залишаються лише нездійсненними мріями. Реальність приземлює і бажання стають простішими. Хоча цукерки люблю досі...
8. Продовжіть, будь ласка, речення. Я ніколи в житті не... думала, що у XXI столiтті можлива вiйна в центрі Європи!
9. Якби не війна, завтра я б... сiла зі сім’єю у машину і поїxала б подорожувати. Спочатку відвідали б Крим: ми з чоловіком там були кілька разів, а от дітям показати тамтешні краєвиди не встигли. Навіть не сумніваюся, що півострів знову буде українським. Потім поїдемо в іншу країну. Напевно, в якусь із сусідніх, щоб пальне зекономити.
10. Коли я хвилююсь... їм без упину (за час війни потовстішала). Але коли тривожність стає дуже високою, починаю молитися або посилено працювати. За роботою думки трохи розвіюються.
11. Чи маєте звичку відкладати кошти? Якщо накопичуєте зараз, то на що плануєте витратити? Стараюсь збирати, але поки не виходить. Втім, якби я зараз мала зайвий мільйон гривень, віддала б усе на армію. Або найняла б якогось генія, щоб створив фантастичну машину, здатну нещадно знищувати ворога.
12. Пригадайте найбезглуздішу ситуацію, у яку вам доводилося потрапляти. Колись у новорічну ніч з колегою переодягнулися у Снігуроньку та Діда Мороза й поїхали на роботу всіх вітати. Поки ми святкували, машину замело. Довелося нам в тих костюмах випихати її зі снігу. Врешті, автівка поїхала, а ми попадали. Коли піднялася, зрозуміла, що якийсь чоловік зняв це все на камеру.
13. Улюблений фільм. Чим зачепив? Улюблена стрічка нині – «Маріуполь. Невтрачена надія». Ми транслювали її у центрі міста. Важкий фільм, але переглянула вже кілька разів. Зазвичай дивлюся iсторичнi та документальні, щоб було над чим подумати.
14. Чи любите готувати? Яка ваша улюблена страва? Про що думаєте, коли куховарите? Готувати люблю та вмiю. Улюблена страва – мандрички. Це невеличкі печені паляниці із солоного сиру. Вони належать до нематерiальної культурної спадщини Волині. Також часто готую вареники, пироги, налисники... На приготування цих наїдків треба більше часу, тому поєдную ці процеси із медитацією: заспокоююсь і відкидаю негатив.
15. Чи загадуєте бажання на Новий рік? 3авжди! У 2023-му хочу жити під мирним небом. Щороку прикрашала ялинку з дітьми, але не знаю, чи вийде цієї зими, бо старший син на фронті. Він пішов добровольцем у червні, навчався військовій справі в Англії, а зараз захищає Україну на Харківщині. Сподіваюсь, що приїде у відпустку.
16. Чим Камінь-Каширський відрізняється від інших міст? Куди б хотіли переїхати? Я працюю у центрi мiста й помітила, що з кожним роком воно стає красивішим. Тут дуже добрі й привітні люди. Здається, що Камінь-Каширський дихає тією добротою. А ще у нас багато лісів. Коли ми з чоловіком у поганому настрої, їдемо на природу... Тож переїжджати нікуди не хочу.
17. Чи часто закохувались? Вірите, що любов може не згасати до кінця життя? Закохувалася часто. Думаю, що любов живе, поки вдається її пiдiгрiвати. Мені жаль людей, яким не пощастило у житті хоча б раз закохатися.
18. Ваш життєвий девіз... Нiколи не опускати рук, завжди залишатися людиною.
