Недобудована шахта №10 має вражаючий вигляд.
То доцільно чи недоцільно добудувати нову шахту в Нововолинську?
У першій половині листопада цього року державне підприємство «Дирекція по будівництву об’єктів» оголосила тендер на послуги з розроблення техніко-економічного обґрунтування недоцільності добудови шахти №10 «Нововолинська» державного підприємства «Волиньвугілля». Ці роботи профінансують із державного бюджету. Очікувана вартість – 6,033 мільйона гривень
Як відомо, шахту №10 Нововолинська будують ужепонад 30 років. Ступінь її готовності оцінюється у 85 відсотків. Однак чим далі відтягується термін завершення, тим більше зростає вартість.
Проєктування включатиме поетапне обстеження обсягів виконаних робіт. Конкретно – це підготовка документації незавершеного будівництва цього об’єкта згідно з концепцією національної програми трансформації вугільних регіонів України (ліквідація об’єкта), добудова шахти № 10 «Нововолинська» та введення її в експлуатацію згідно з затвердженим проєктом будівництва (перша черга потужністю 450 тисяч тонн на рік, друга – така ж із виходом на проєктну потужність 900 тисяч тонн на рік), а також розроблення кошторисної документації попередніх етапів для порівняння витрат на їх реалізацію. Цей документ мають підготувати до 30 квітня 2024 року.
Запаси вугілля на шахті №10 оцінюють у 37 мільйонів тонн (!). І розраховане вугільне підприємство на 40 років життя.
А як живе недобудоване стратегічно важливе підприємство в умовах повномасштабної війни, ймовірного енергетичного колапсу зараз?
Рішення про тимчасове припинення будівництва копальні прийняли у 2019-му. Відтоді кошти виділяють тільки на утримання об’єкта незавершеного будівництва «Будівництво шахти №10 «Нововолинська» у безаварійному стані, в якому задіяно 107 працівників. У 2022 році ДП «Дирекція по будівництву об’єктів» продовжує виконувати ці обов’язки.
У зв’язку з ракетними ударами й дефіцитом електроенергії на шахті доводиться працювати в критичних умовах. За словами директора підприємства Едуарда Кукуяшного, витрати потрібно постійно тримати на контролі. На об’єкті, на жаль, проєктом не передбачений запасний вихід – драбинне відділення. Тому, в умовах масованих бомбардувань енергетичної інфраструктури та періодичних знеструмлень шахти, адміністрацією проводяться відповідні роботи для запобігання аварійних ситуацій.
Добре, що під час повітряних тривог та вимкнення електропостачання встигали вивести з-під землі працівників, які викачують воду з нижнього горизонту копальні.
– У зв’язку з відкритою військовою агресією російської федерації були розроблені заходи, які передбачають різні варіанти розвитку подій та прогнозованих наслідків на шахті №10 «Нововолинська» та дають змогу зберегти життя працівників і державні інвестиції, – розповів Едуард Вікторович. – Керівництво на постійній основі шукає варіанти запобігання зупинці виконання технологічних процесів, аби не допустити жодних негативних наслідків. Це здійснюється за рахунок коштів Держбюджету України.
Про подальшу долю цього єдиного в Україні підземного підприємства, яке будується за роки незалежності, сказати складно. Зараз на завершальній стадії електронні торги на визначення переможця – проєктної організації, яка безпосередньо розробить ТЕО.
У випадку доцільності добудови будуть проведені перерахунки проєкту будівництва в актуальних цінах, завершення його реалізації та введення в експлуатацію першої черги лав №1 та №2 з виходом на проєктну потужність у 900 тис. тонн (!) вугілля на рік. У протилежному випадку будову трансформують з метою створення індустріального парку.
Як саме з найбільшою користю для держави й громади можна буде використати цей об’єкт – конкретно ніде не зафіксовано. Варіантів, звісно, може бути безліч. Але пам’ятним є ще факт приїзду на будову потенційних інвесторів, зокрема і з Китаю, з досить серйозними намірами щодо вкладення капіталів у шахту. Але після певних оцінок, зважувань усіх ризиків далі розмов справа не пішла. Чи знайдеться хтось охочий у нинішній складний час узяти під свою опіку цей величезний об’єкт?
З огляду на надзвичайно складну ситуацію з постачанням газу та інших енергоносіїв в умовах воєнного стану, тут мала би свою вирішальну думку сказати держава в особі Кабінету Міністрів України. Адже запаси вугілля на шахті №10 оцінюють у 37 мільйонів тонн (!). І розраховане вугільне підприємство на 40 років життя. Уявляєте, скільки робочих місць тут було би створено, яку суму податків у бюджети всіх рівнів було б сплачено!
І найголовніше – скільки було б видано на-гора твердого палива, яке зараз буквально стало чорним золотом.
Алла ЛІСОВА
