Чоловіка треба шкодувати правильно

Ось знову натрапила на статтю, що чоловіка не треба шкодувати, бо жалість принижує. Відразу згадала історію моєї прабабусі. Напишу розповідь від її особи – так, як вона розказувала мені в дитинстві:

«Іду я базаром у сусідньому селі, а там хустки продають. Але я краєм ока тільки подивилася і далі пішла. Чи ж до хусток тоді було! Оленка з Ніночкою зі мною разом, а Василь біля базару з кіньми на нас чекає, з чоловіками балакає. 

Такий козак добрий Василь, а в його жінки хустки такої зеленої немає.

Але ж хустки не дають мені спокою... Одна з них така гарна! Зелена – так до моїх очей пасувала би... Ну не потрібна вона мені, не пані, обійдуся... Заплющила очі, і більше й не глянула на неї. Вийшла з торговиці. Оленка тягне кудись, Ніночка на руках. Дивлюся на Васю мого: гарний козак такий. Сильний, молодий... 

І так мені стало шкода його, так шкода, що серце защеміло від жалю. Такий козак добрий Василь, а в його жінки хустки такої зеленої немає. Розвернулась, дівчаток Василеві віддала і побігла на базар – від жалю купила хустку, намисто та кохточку. Не собі купила, мені не треба, не пані – Василеві купила, щоб я ходила і він жалості у мене не викликав такої».

Тож не вірте, жіночки, тим нісенітницям. Треба чоловіка шкодувати, треба. Але робити це потрібно правильно.

Останні новини:

• На в'їзді до Києва затримали священника-колаборанта: боявся, що «скоро його бендери з'їдять».
• Під військовий салют на Рівненщині попрощалися з 38-річним розвідником, який поліг на Донеччині.
• Рівненщині зменшили ліміти споживання електроенергії ще на 20%.
• У ДТП на Рівненщині потрапила родина з дітьми.
• Через 60 років волинянин повернувся до отчого порога, втікаючи від війни.

Усі новини російсько-української війни – тут.