Курси НБУ $ 40.75 € 43.70
«Żadna praca nie hańbi»: як українці з різних регіонів виживають у Польщі

Не завжди нашим землякам вдається знайти достойний заробіток за кордоном.

Фото staco.com.ua.

«Żadna praca nie hańbi»: як українці з різних регіонів виживають у Польщі

«Żadna praca nie hańbi (Жодна робота не ганьбить)» – запевняє польське народне прислів’я. «Бджола мала, а й та працює» – стверджує і українська мудрість

 Через постійні обстріли і бомбардування нині мільйони українців – за межею бідності. Найбільш критичною є ситуація на сході, де безробіття зачепило 5 мільйонів людей, – таку оцінку озвучила наприкінці листопада заступниця міністра економіки Тетяна Бережна. Тим, хто втік від війни у дружню Польщу, теж на хліб заробити нелегко. За офіційними даними, в цій країні від початку повномасштабного вторгнення росії, працевлаштувалося 70 % українських мігрантів працездатного віку. Люди з вищими освітами та хорошим досвідом роботи змушені тяжко працювати фізично, нерідко в нічні зміни, з одним вихідним.

Найбільша перешкода – мова

– Я зрозуміла, що марно надіятись знайти у Польщі інтелектуальну роботу. Найсуттєвіша перепона, звісно, – мова. Хоча активно над собою працюючи, цілком реально навчитись за пів року повноцінно розмовляти і писати, - розповідає киянка Лілія, яка в мирний час працювала економічним експертом в одній із топових бізнесових структур, паралельно захищаючи дисертацію з фінансів.

Після серії ракетних ударів по столиці вона вирішила виїхати з країни.

– Довелося пройти управління праці, відділ у справах іноземців, від десятка польсько-українських агенцій. Втім щоразу переконувалась в тому, що мою освіту і досвід тут реалізувати нереально. Причина – різні принципи бухобліку, а також відсутність соціальних зв’язків, – пояснює переселенка.

Відтак в українок, переконана Лілія, особливого вибору немає: або повертатись, або від світанку до смеркання трудитись не розгинаючи спини. Доки в її місті лунають сирени, а люди ховаються в метро, аспірантка воліє переждати небезпеку, працюючи в одному з поштових відділень міста Лодзь. Найважчим днем на новій для себе роботі називає понеділок, коли вага сумки і маршрут листоноші – десятки кілограм і кілометрів.

Юна черкащанка в Польщі здобула фінансову свободу

16-річна Мар’яна із Черкаської області каже, що торік нізащо б не повірила, що доведеться працювати на справжній роботі. Втім, спокуса мати власний бюджет перемогла. Вона миє підлоги та вікна, а за це отримує 20 злотих за годину. Свої заробітки у вільний від навчання час дівчина називає «фінансова свобода».

– Тут з’явилося бажання самій щось досягти. Коли вперше отримала гроші, була щаслива, що змогла заробити сама. Досі підпрацьовую і не бачу в цьому нічого ганебного. Мама не проти, бо вона ще з дитинства привчала мене до порядку».

 

За день доводилося переносити до 15-ти тонн вугілля

Рано і важко довелося працювати і першокурснику Херсонської державної морської академії Олегу. До Польщі юнак приїхав разом з бабусею та мамою. І майже одразу, як пригадує, йому пощастило влаштуватись на роботу. Зволікати ні змоги, ні часу не було, оскільки ціни на оренду житла кусаються. Тому через знайомих хлопець знайшов заробіток на вугільних складах.

– Ми знімали квартиру разом зі знайомими за 2600 злотих. Мамі було важко знайти працю, у неї астма. Тому доводилося виходити на роботу мені. Чи було складно? Кому як. З автівки насипали вугілля. Мішки – по 30 кг. Палета – тонна. Потрібно було зібрати палету і відвезти, завантаживши в авто. За день перекидав до 15-ти тонн. Найважче – морально, бо розумієш, що багато і важко трудишся, а ця праця не надто щедро винагороджується. Платили від 300 злотих вдень. Був один вихідний у неділю. Мене вистачило майже на місяць. Потім защемило сідальний нерв і я просто вже фізично не зміг. Ровесників не бачив. Був в колективі наймолодшим. Ця робота навчила, змінила на краще. Тепер з’явилося більше витривалості. І будь-яка праця, в порівнянні з цією, здається в рази легшою і переноситься простіше, – розповів юний херсонець. Нині він продовжує трудитись у Польщі, працюючи вантажником на поштових складах. Каже, що далі бачить майбутнє в Україні, мріє працювати електриком.

Олег після робочого дня на вугільних складах. 

Гаряча фаза російсько-української війни вигнала людей з їхніх домівок. З валізками, рюкзаком на плечах, із дітьми та домашніми тваринами. Опинившись по той бік кордону, українці отримали шалену допомогу і підтримку. Втім, кожна нова розповідь про виїзд з Батьківщини – це часто біль і ризик, пекельна праця і скрута. Водночас, зважившись на радикальний крок, міграцію люди часто називають її єдиним виходом з вкрай важких обставин.

Вікторія КОМЕНДАНТ.

Останні новини:

Усі новини російсько-української війни – тут.

Реклама Google

Telegram Channel