«Хай завжди Бог буде з нами, рідненькі, не плачте, мами, бо за свободу і волю ми проливаємо кров...»
Люди ставали на коліна, проводжаючи в останню путь воїна-поета (Фото)
Мешканці Здолбунова на Рівненщині попрощалися сьогодні з Миколою Сидорчуком, який 7 грудня загинув на Донеччині
Як повідомляє «Рівне вечірнє», 32-річний чоловік змалку був творчим – любив музику, писав вірші.
Здобувши спеціальність у Здолбунівському вищому училищі залізничного транспорту, працював помічником машиніста на «Волинь-Цемент» філії «Дікергофф Цемент Україна», згодом у Локомотивному депо Здолбунів Львівської залізниці.
Після повномасштабного вторгнення 3 березня Миколу призвали на військову службу. Він вирушив на Донеччину разом з 68-ю окремою єгерською бригадою.
Захисник написав такий вірш, коли був на фронті:
«Ми різні лиш за роками, зате єдині думками.
Надія й віра не згасне і запанує любов.
Хай завжди Бог буде з нами, рідненькі, не плачте, мами,
Бо за свободу і волю ми проливаємо кров.
Янголи-діти на небі, і сльози-ріки від болю.
Зламані й знищені долі, і пустота у серцях.
Я буду битися до останньої краплі крові,
Доки повітря в легенях і вогонь у очах!
Хтось сказав «дурень» у спину, коли лишав я родину
І захищати країну йшов без погроз і вмовлянь,
Щоб розцвіла Україна, нація сильна й єдина,
Життя у злагоді й мирі – моє з найбільших бажань».
32-річний Микола Сидорчук змалку був творчим – любив музику, писав вірші.
Читайте також на volyn.com.ua: «Як на Донеччині мене змусили дізнатися про того, хто брав Луцький замок».
