Коли в нас підростає таке рішуче молоде покоління, то, кровопивце путіне, тремти!
12-річний Дмитрик Трушик з Ковельщини стоятиме на блокпосту до Перемоги!
Хлопчик щодня ходить на край свого села Смідин, що в Ковельському районі, наче на роботу. Сміливо зупиняє на трасі автомобілі і пропонує водіям та їхнім пасажирам пожертвувати гроші для ЗСУ
Найбільше хочу, щоб Україна перемогла і щоб ніколи й ніде не було війни. Я хочу стати військовим і захищати свою країну так сміливо, як за неї воюють українські солдати, – розповів семикласник свої новорічні мрії.
А наразі Дмитрик підростає ще й господарем. Із блокпоста, який на початку війни смідинці облаштували нашвидкуруч, аби пильнувати чужих, він самотужки зробив таку собі мініфортецю, в якій перечікує негоду. Влітку, як умів, «змурував» стінку з цеглин. Приготувався й до зими: восени дах із гілля над ровом замінив на справжній, який не протікає. Зробити його допоміг друг Юрко Савінчук, а односельчанин-атовець Леонід Галушка подарував Дмитрові прапор. Мовляв, молодець, хлопче, поважаю!
« Хтось дає 20 гривень, а хтось 50, бува, жертвують навіть 100! А недавно дядько шофер не пошкодував 500-гривневої купюри! »
Синьо-жовте полотнище здалеку привертає увагу подорожніх. Чутки про те, що «постовий» на блокпосту в Смідині не грається й не пустує, а збирає гроші для ЗСУ, швидко поширилися серед водіїв.
– Гріх не зупинитися біля малого, бо не кожний дорослий робить для перемоги над ворогом стільки, як цей підліток у військовій формі, що стоїть на узбіччі із жезлом у руках! – переповідають вони одні одним.
Як справжній майбутній військовий, Дмитро дотримується інструкцій патрульно-постової служби: кожному шоферові відрекомендовується, віддає честь, коротко доповідає про причину зупинки. Багато хто став його другом. Зазвичай дорослі тягнуться до своїх гаманців, а в душі, напевне, ще й неабияк дивуються, що ця дитина замість бавитися в хлопчачі ігри робить усе можливе, аби якомога швидше закінчилася війна.
– Хтось дає 20 гривень, а хтось 50, бува, жертвують навіть 100! А недавно дядько шофер не пошкодував 500-гривневої купюри! – адресує всім-усім вдячність через газету «Волинь» юний смідинський волонтер. До слова, гроші для ЗСУ односельці йому дають навіть у магазині й на вулицях села.
Їх Дмитрикова мама переказує координатору волонтерської організації в Горохові Віталієві Гладуну. За словами пані Людмили, загальна сума вже сягає майже 20000 гривень.
…Замість гаджетів, які тепер замінюють дітям іграшки, Дмитро Трушик попросив батьків купити йому плитоноску, а вони ще й пошили йому на замовлення нову військову форму, купили берці, виготовили жетон із ім’ям, прізвищем, групою крові… Бо навіть узимку їхній син після уроків бодай на дві години до настання сутінків спішить на свій блокпост, щоб допомогти дорослим закінчити війну!
Нехай увесь світ знає: із такими українськими дітьми будуть Україна й мир на всій планеті!
Читайте також: «Маленькі волинські «Бандерівці» зібрали для українських захисників 400 тисяч гривень (Відео)»
