Наша сила таїться в родині.
«Вага сімейного кола»: колонка мами
– Мам, а ми поїдемо в гості? А що я там буду робити? А на санках можна покататися? А хто ще там буде? – мій «мізинчик» уміє влаштувати зі своїх запитань справжнісінький снігопад
Малий спостерігає за мерехтливим дощиком, слухає, як ми з донькою говоримо про дві дати Різдва, – і вбирає той особливий передріздвяний настрій, який, як виявилося, з’являється, навіть якщо війна. (Певно, добре, що так воно є, бо свята «з Богом» тепер є місцем сили). Найбільше його цікавить, що ми будемо робити разом. Я – теж за те, щоб хоча б частина вільного часу у моїх старших й найменшого з дітей була спільна. Хоч тим дорослим зовсім не цікаво з малечею, та я зумисне докладаю зусиль, щоб сімейне коло працювало. Навіть якщо це не буде суцільний позитив… Для цього ми маємо гру «Ерудит», конструктор «Лего» і пазли, а дещо зімпровізуємо. Чому це важливо? Тому що це робить дитину щасливою.
Не одна мама зі своїм «дитячим» досвідом (а серед таких і я) знає, скільки радості дає гра, якщо до неї залучені люди різного віку. Це набагато більше, аніж забавка (хоч навіть на такому рівні це цікаво й весело). То справжній майстер-клас зі спілкування, якого ніколи не матимеш, якщо триматимешся тільки поміж однолітків. Старші діти (й дорослі) підсвідомо навчають менших тонших нюансів діалогу чи взаємодії. У них малі можуть підгледіти, як поводиться лідер, як реагувати, коли раптом програв або хочеш підтримати іншу людину.
Ані найвишуканіші страви святкового столу, ані новесенький одяг ніколи не замінять дива спілкування у грі. Це правило гарно діє ще й для дітей середнього шкільного віку. І ніякий гурток, перемовини на шкільній перерві, а тим більше у чаті телеграм-каналу чи по телефону не замінять того, що мали ще наші прабабусі й прадідусі у своєму дитинстві й запросто можуть мати їхні нащадки.
У новорічно-різдвяну пору часто згадую, як їздили з батьками до прабабусі, у якої збиралися дво- та троюрідні брати. Ми гралися так цікаво, що й не передати. Ані найвишуканіші страви святкового столу, ані новесенький одяг ніколи не замінять дива спілкування у грі. Це правило гарно діє ще й для дітей середнього шкільного віку. І ніякий гурток, перемовини на шкільній перерві, а тим більше у чаті телеграм-каналу чи по телефону не замінять того, що мали ще наші прабабусі й прадідусі у своєму дитинстві й запросто можуть мати їхні нащадки.
Маєте свої відкриття, як жити з дітьми цікаво, – діліться. Наші адреси: [email protected] або ж [email protected], а поштова: 43016, м. Луцьк, вул. Ковельська, 2, «Цікава газета на вихідні».
Читайте також: «Диво волонтерства»: колонка мами 4-х дітей
