Омут захищав рідне місто з перших годин ворожої навали.
Вадим Манько до останнього прикривав вогнем своїх побратимів
Історії його бойових подвигів можуть стати основою для фільму про людину-супергероя, яким у реальному житті був офіцер з тактичної медицини однієї з груп окремого загону спеціального призначення Східного територіального управління Національної гвардії України
13 серпня поблизу села Соснівка, що на півночі Харківщини, російські окупанти із засідки здійснили дистанційно керований підрив бронеавтомобіля «Кугуар», у якому перебувала група медичної евакуації на чолі з капітаном Вадимом Маньком на псевдо Омут (на фото).
Вибух суттєво пошкодив транспортний засіб, найбільше постраждав Вадим, який дістав численні поранення тулуба та ніг. Офіцер наказав товаришам покинути машину й розосередитися, а сам з останніх сил прикривав їхній відхід вогнем з баштового кулемета, проте ворогам вдалося наблизитися і розстріляти «Кугуар» із ручних гранатометів. Згодом побратими повернулися на місце бою, провели зачистку території та забрали тіло Вадима…
Харків’янин Вадим Манько захищав рідне місто з перших годин ворожої навали. О 6:30
24 лютого зведена група спецпризначенців на бронетранспортері висунулась у район перехрестя шосе Циркуни – Харків, де окупанти вже приступили до облаштування блокпоста, підступи до нього прикривали три бронемашини і Т-72. За пів кілометра від зазначеної точки гвардійці зупинились, замаскували БТР і непомітно наблизилися до непроханих гостей. Вадимові під час атаки дісталася ключова роль – офіцер двічі поцілив у ворожий танк із гранатомета і знищив його разом з екіпажем.
Офіцер наказав товаришам покинути машину й розосередитися, а сам з останніх сил прикривав їхній відхід вогнем із баштового кулемета, проте ворогам вдалося наблизитися і розстріляти «Кугуар» з ручних гранатометів.
Окупанти намагалися відстрілюватись, але після того, як гвардійці знищили сімох із них, уцілілі рашисти змінили тактику – застрибнули у свої бронеавтомобілі, роз’їхались і, прикриваючись складками місцевості, відкрили вогонь із великокаліберних кулеметів. Раптом один із побратимів Вадима подав сигнал, що йому потрібна допомога – у нього було прострелено обидві ноги. Ризикуючи власним життям, капітан Манько кинувся на допомогу товаришеві, наклав йому на кінцівки турнікети, зупинив кровотечу та виніс у безпечне місце.
І це був не єдиний приклад мужності та професіоналізму офіцера, виявлених у першому ж бою широкомасштабної війни. Після ефективного використання гранатометів у спецпризначенців зосталося тільки стрілецьке озброєння. Залишивши пораненого в укритті, Вадим кинувся до покинутого неподалік бронетранспортера і вже за кілька хвилин двома чергами з автоматичної гармати розстріляв два російські броньовики – «Тигр» і «Рись». Зазнавши втрат у живій силі та техніці, ворог відступив у напрямку державного кордону. Під час огляду знищеної техніки капітан Манько взяв у полон пораненого офіцера загону «Вимпел» управління росгвардії по Вологодській області російської федерації.
...А 17 червня близько 11:00 під час чергування на спостережному посту капітан Манько помітив чотирьох ворожих розвідників й особисто вирушив на їхнє перехоплення. Обійшовши росіян із флангу, гвардієць розстріляв усю четвірку. Відповідь окупантів не забарилася – за півтори години гвардійські позиції «накрило» залпом РСЗВ. Внаслідок обстрілу Омут дістав серйозну контузію й був направлений на стаціонарне лікування, проте у госпіталі офіцер провів лише кілька днів – він постійно наполягав на виписці, тож лікарям зрештою довелося поступитися і Вадим повернувся на передову.
Близько 8:00 28 червня група спецпризначенців виявила неподалік села Дементіївка ворожий опорний пункт, і перш ніж її помітили окупанти, вступила в бій. Вадим Манько першим увірвався на позицію та двома гранатами знищив близько десятка рашистів, решту добили його побратими. Але близько 15:00 у напрямку «опорника» висунулись три російські бронетранспортери. Ворог відкрив шквальний вогонь, намагаючись повернути втрачену позицію. Українські оборонці витримали вогневу навалу та дали гідну відсіч окупантам. Першим же влучним пострілом із протитанкового гранатомета капітан Манько зніс башту ворожого БТР та вогнем зі стрілецької зброї знищив вісьмох російських солдатів. За 20 хвилин ворожий резерв був повністю ліквідований...
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Указом Президента України № 690/2022 від 6 жовтня 2022 року капітану Маньку Вадимові Олександровичу присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
Джерело: АрміяInform.
Валерія АГІБАЛОВА, Сергій МОЛОТКОВ.
Читайте також: Знову трагічна новина: на Харківщині загинув воїн з Рівненщини (Фото).
