Якби росіяни взяли Київ, то і Зеленський, і Порошенко лежали б в одній ямі

Вважаю внутрішню політику Володимира Зеленського неправильною через його авторитарні замашки. Якщо двома словами, то він – український варіант угорського Орбана. Причому Зеленський як робив активні кроки до побудови автократії в Україні до війни, так продовжує і нині. Як приклад – підписання ним якраз перед Новим роком законопроєктів про Конституційний суд та про медіа, які експерти вважають такими, що не наближають нас до Євросоюзу, а навпаки – віддаляють, хоч влада намагається переконати у зворотному. Згідно з новим законом про медіа, приміром, блокувати роботу неугодних ЗМІ і закривати їх можна навіть без рішення суду. Це все, звісно, бачать на Заході, – цими днями про це навіть писала «Нью-Йорк таймс», адже там не тільки за палкими промовами нашого Президента стежать. При цьому у нас тих, хто критикує суперечливі рішення влади під час воєнного стану, можуть назвати ледь не ворогами. Виходить, що робити дурниці під час воєнного стану можна, а вказувати на них – ні.

Дуже важливо для українців відмовитись від чорно-білого сприйняття політиків. Якщо ти за З. – то він однозначно гарний, а П. – поганий. І навпаки. Гадаю, це неправильний підхід. Треба оцінювати конкретні дії політиків, які можуть бути як «білими», так і «чорними».

Але.

Після повномасштабного вторгнення росіян Володимир Зеленський не втік, а зайняв чітку позицію з відстоювання України, ніяких більше «пасєрєдінкє». Це вкрай важливий фактор. Саме так – молодець, «бо не втік», хоч чимало людей не вважають це досягненням і навіть насміхаються. Але насправді Зеленський дуже добре справляється на світовій арені із роллю Верховного Головнокомандувача. І навіть на внутрішній уже дійшов до гасла «Армія, мова, віра». А це, повторю, головне. Бо дає змогу втримати Україну. А різні дурниці, від яких не вдається відвернути владу зараз, доведеться виправити потім після Перемоги і нових виборів з допомогою того-таки ЄС.

Я це до того, що дуже важливо для українців відмовитись від чорно-білого сприйняття політиків. Якщо ти за З. – то він однозначно гарний, а П. – поганий. І навпаки. Гадаю, це неправильний підхід. Треба оцінювати конкретні дії політиків, які можуть бути як «білими», так і «чорними». Якщо, звісно, цей діяч визнає право України на існування, в іншому випадку він, без сумніву, – ворог. Може, якби українці так міркували, то не гризли б з таким азартом один одному політичні горлянки навіть під час війни. Треба зрозуміти одну просту річ:  якби росіяни увійшли в Київ, то і Порошенко, і Зеленський лежали б в одній ямі. Мертвими. Чи сиділи б у концтаборі. Разом із тисячами своїх прихильників. На відміну від Медведчука з Бойком.

Тому ще раз: ворог – у кремлі. І кожен, хто своїми діями наближає Перемогу, вартий підтримки і визнання того, що робить, навіть якщо є твоїм «заклятим» політичним опонентом. 

Бо понад усе – Україна!

Василь УЛІЦЬКИЙ, редактор відділу політики газети «Волинь».

Останні новини:

• ISW назвав цілі Путіна в оголошенні різдвяного перемир’я.
• Колаборант здав окупантам прийомну дочку  і 7 хлопців – їх усіх жорстоко вбили.
• Захисники за добу знищили понад пів тисячі окупантів, літак і гелікоптер.
• Україна має перемогти, а це можливо лише за підтримки танків – Бундестаг.

Усі новини російсько-української війни – тут.