Курси НБУ $ 41.40 € 45.14
Думали, що волинянин загинув... А він став грозою рашистів і …нещодавно одружився!

Під час перебування на реабілітації на Закарпатті Ілля одружився з коханою дівчиною Іриною. Любові і злагоди!

Фото із особистого архіву Іллі СТЕПЮКА.

Думали, що волинянин загинув... А він став грозою рашистів і …нещодавно одружився!

Старший лейтенант Ілля Степюк, уродженець Нововолинська, відстоював незалежність держави у найгарячіших точках українсько-російської війни,  за що був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня 

 Після закінчення навчання у Національній академії Cухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Ілля потрапив на службу в зону ООС. А з перших днів вторгнення рашистів війна покликала відразу на передову. Його підрозділ завжди демонстрував високу бойову майстерність. Ілля Степюк – командир взводу легендарної 128-ї гірсько-штурмової Закарпатської бригади, разом зі своїми підлеглими весь час перебував у зоні бойових дій.

Особливо гаряче було під Мелітополем, коли потрапили в кільце. Але Ілля зумів вивести свій підрозділ з оточення.

Після одного бою молодий офіцер сім діб не виходив на зв’язок. Боялися й подумати, що хлопця вже нема 
серед живих… На щастя, обійшлося. Тоді його за військові подвиги нагородили орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Але ці стреси не минули безслідно для його сім’ї – раптово померла мама Альона. 

Цьому симпатичному, юному за віком, але вже досвідченому офіцеру є кого і що захищати. І щонайперше – молоду дружину Ірину, з якою недавно поєднали свої долі і яку кохає понад усе.

Оговтавшись після непоправної біди, молодий офіцер далі нещадно бив окупанта. Під час наступальних дій на Херсонщині у вересні сміливий Джері (позивний Іллі. – Авт.) був поранений. Лікувався у госпіталі, після чого довелося тимчасово ходити з паличкою. Під час перебування на реабілітації на Закарпатті в особистому житті старшого лейтенанта Степюка з'явилася нова радісна сторінка: він одружився з коханою дівчиною, яка його вірно чекала всі важкі воєнні місяці.

Під час підготовки цього матеріалу потелефонувала батькові Іллі, панові Віктору, з яким добре знайома. На жаль, розмова у нас вийшла дуже сумною: саме цього дня хоронили друга Іллі – Максима Багнюка. Хлопці разом навчалися у Нововолинському обласному ліцеї, разом здобували фах військового у Національній академії Cухопутних військ імені гетьмана 

Петра Сагайдачного, навіть жили в одній кімнаті. За станом здоров’я Ілля не зміг приїхати на Волинь...
Віктор Степюк розповів, що син зараз проходить медичну комісію. Нога, з якої лікарі дістали осколки і частину мобільного телефону (так, так, апарат спрацював, як захисний бампер), і до якої дошивали нові артерії, не слухається. Тому хлопець і далі не розлучається з паличкою.

– Чи піде ще Ілля на фронт? – запитую у пана Віктора.

– Друзі жартують, що за два роки (саме стільки часу перебував він на війні) Ілля перевиконав план зі знищення орків. Але якщо серйозно, то все залежатиме від стану здоров’я й від його рішення. Хоча Ілля налаштований воювати до Перемоги. Тим більше, що його бойові побратими перебувають у найбільш «пекельній» бахмутській точці й потребують підтримки.

А цьому симпатичному, юному за віком, але вже досвідченому офіцеру є кого і що захищати. І щонайперше – молоду дружину Ірину, з якою недавно поєднали свої долі і яку кохає понад усе.

Останні новини:

Усі новини російсько-української війни – тут.

Реклама Google


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.

Telegram Channel