«Незвичайні шахи під час війни» – так назвали це фото у найбільшій телерадіомовній компанії світу.
«Незвичайні шахи під час війни»
Серед найбільш вражаючих фотографій 2022 року відомий арткритик і дописувач BBC Culture Келлі Гров’єр обрав і світлину з України, на якій наші воїни грають у шахи... коктейлями Молотова
Ось як він описує цей знімок: «Через два тижні після повномасштабного і незаконного вторгнення російських військ в Україну з’явилось і стало вірусним фото гри в шахи бійців підрозділу територіальної оборони, яким доручили охороняти барикаду на околиці східного Києва після комендантської години.
Що ж такого надзвичайного в опівнічному матчі, окрім великої дошки, на якій грали на землі на морозі? Те, що шахові фігури були виготовлені не з дерева, слонової кістки, смоли чи пластику, як зазвичай, а зі смертоносних коктейлів Молотова – яскраво символізуючи величезні та запальні ставки нової війни».
Так і хочеться дописати – війни, в якій українці готові до останнього захищати свою предковічну землю. Навіть виходити з коктейлями Молотова проти бетеерів і танків, але не здаватися.
Нескорений воїн у променях сонця, розставання на вокзалі і весільна фотосесія після ракетного обстрілу
У перелік 20 найкращих світлин 2022 року за версією впливового британського видання The Guardian потрапили три фото з України. Англійські журналісти також розповіли історію цих світлин
Емоційне прощання біля вагона потяга
На цьому знімку подружжя, яке прощається на залізничному вокзалі в Одесі. Сальван Джорджес зробив його 5 березня.
Фотограф йшов по перону, коли побачив світло з одного вікна. Біля вікна потяга стояв чоловік, який емоційно прощався з коханою через скло.
Я помітив, що плачу за камерою. Коли потяг рушив, чоловік ішов за ним уздовж платформи. Коли ж уже відстав, повернувся до мене зі сльозами на очах.
«Я відклав камеру. Це могло бути їхнє останнє прощання. І я не мав права його переривати. Але чоловік мені кивнув, тож почав фотографувати. Несподівано помітив, що плачу за камерою. Коли поїзд рушив, чоловік ішов за ним уздовж платформи. Коли ж уже відстав, повернувся до мене зі сльозами на очах. Ми стояли разом мовчки», – пригадує Сальван Джорджес.
Солдат на металургійному заводі «Азовсталь» в облозі
Це легендарне фото зробив захисник «Азовсталі» та колишній боєць полку «Азов» Дмитро Козацький із позивним Орест у Маріуполі 16 травня. На знімку зображений воїн у променях сонця на «Азовсталі» за кілька днів до виходу українських військових з території меткомбінату.
З початку вторгнення азовці, морпіхи, прикордонники, тероборона, патрульні поліцейські та інші бійці три місяці обороняли Маріуполь від російських окупантів. Коли місто було повністю оточене, останньою «фортецею» залишився комбінат «Азовсталь».
«Страждання жителів Маріуполя стали однією з визначальних історій війни. Під час багатомісячної облоги загинули тисячі його мешканців, місто майже повністю знищили. На металургійному комбінаті «Азовсталь» трималися останні осередки опору Маріуполя. У тунелях і складах заводу разом ховалися військові та сотні мирних жителів», – зазначили у The Guardian.
Дмитро Козацький ділився фотографіями з «Азовсталі» і зняв там короткометражний фільм. Його та 214 інших захисників Маріуполя звільнили з полону під час обміну 21 вересня.
Молодята одружуються серед руїн у Харкові
Харківський фотограф Сергій Бобок зафільмував весілля 3 квітня після російського обстрілу. На світлині – медсестра Анастасія Грачова та лікар Антон Соколов. У перші дні вторгнення вони рятували людей, які залишилися в Харкові, і стали волонтерами.
Антон освідчився Анастасії наприкінці лютого, після 2 років стосунків. Весільна церемонія пройшла на станції метро «Університет», яку використовували як укриття. А весільна фотосесія закоханих серед зруйнованих будівель облетіла соцмережі.
«Це фото про кохання – наше бажання бути поруч у часи небезпеки. Я раз за разом бачив це в Харкові: батьки ховали дітей від бомбардувань; сусіди допомагали одне одному; лікар два тижні жив у лікарні, щоб допомогти якомога більшій кількості постраждалих. Але це також світлина про стійкість і незламність харків’ян, незважаючи на смерть, руйнування та величезні втрати», – каже Сергій Бобок.
Читайте також: ««Згадаймо в молитві полеглих»: різдвяне звернення очільника Волині».
