Поранений боєць виготовляє для побратимів буржуйки (Відео)

На Закарпатті військовий після важкого поранення не зміг повернутися у стрій, тож опанував нову професію: щоб допомагати побратимам, взявся виготовляти буржуйки на фронт. Чоловік каже, що грубки робить багатофункціональними, аби закрити одразу кілька проблем, з якими військові стикаються на передовій, йдеться в ТСН.

До війни він не знав, як стріляти з автомата, проте вже за два дні після повномасштабного вторгнення був на фронті. Туди 35-річний Володимир Бряник вирушив добровільно, аби зупинити рашистську навалу, повернувся з-за кордону, де був на заробітках. «Я все життя пахав: звів будинок, облаштувався, обжився… Тільки почав жити і «бах» – війна. Я просто хотів йти воювати за те, що… яке право вони мають йти на нас? От і все», – каже Володимир.

У складі 101-ї Окремої бригади відбивав наступ на Суми, а далі обороняв Луганщину. У травні в окоп чоловіка залетів ворожий снаряд, він отримав контузію та закриту черепно-мозкову травму, пережив кому. Після реабілітації хотів повернутися у стрій, та лікарі заборонили. Тоді вирішив допомагати побратимам у тилу, для цього опанував електрозварювання. На гроші, які держава компенсувала на лікування, чоловік придбав першу партію металу й почав виготовляти пічки на фронт. «Я там був, знаю, що треба. Буржуйка – це тепло, а тепло – це здоров’я. Ти мерзнеш, недосипаєш, починаєш хворіти. І все – кінець твоєї роботи, виконувати службу ти не можеш», – ділиться чоловік.

Я від військових не беру ні копійки, хоч вони і хочуть мені скидати, але я не беру. То мій принцип! Вони заслуговують на тепло без будь-яких взагалі затрат.

Далі металобрухт йому почали зносити волонтери, а допомагати у виготовленні грубок зголосилися друзі. Тепер працюють утрьох. Грубки, які зварюють у майстерні Володимира, нестандартного розміру, вони більші за звичайні армійські. «У ЗСУвську буржуйку поміщається маленьке дровеня, а ми робимо буржуйки, щоб входило велике. Завдяки цьому вони довше тримають тепло. Біля такої грубки хлопцям можна зробити їсти, воду нагріти й помитися, одяг просушити», – каже волонтер Петро.

На фронт відправили вже понад 30 таких буржуйок, але цього замало, каже Володимир. На пічки величезна черга, а металу бракує. На виготовлення однієї в середньому потрібно 6 тисяч гривень, тож чоловік просить про допомогу тих, хто може віддати на добру справу металобрухт. «Я від військових не беру ні копійки, хоч вони і хочуть мені скидати, але я не беру. То мій принцип! Я казав, що буду діставати будь-якими шляхами, але не від військових. Вони заслуговують на тепло без будь-яких взагалі затрат», – переконує Володя.

Лія ЛІС.

Читайте також на volyn.com.ua: «Я твого чоловіка на війну не посилав!»: у Львові звільнили водія маршрутки, який нахамив вдові військового (Фото)».