І хоч із початком війни Ірина втратила робоче місце, нині жартує, що «тепер у неї буде потрійна робота – виховання синочків».
Народила трьох козаків під гул літаків та «шахедів»...
Наразі малюки – Матвій, Богдан та Владислав – перебувають у реанімації столичного пологового будинку № 5, тому що з’явилися на світ раніше очікуваного терміну
Ірина Жайворонок – киянка. Їй 36 років. Живе з мамою в однокімнатній квартирі. Працювала прибиральницею в офісі, та з початком війни роботу втратила. Але, як вона сама жартує, тепер у неї буде потрійна робота – виховання синочків.
«Про вагітність дізналася в травні, коли прийшла на консультацію. З першим чоловіком я прожила 18 років, і у нас не було діток. А з теперішнім чоловіком ми живемо в цивільному шлюбі, не розписувалися. Через три місяці від початку війни я прийшла на обстеження до лікаря-гінеколога. Мені спочатку сказали, що буде двійня, а потім додали «зачекайте-зачекайте» і «знайшли» ще одного хлопчика – «у вас буде трійня», – згадує усміхаючись Ірина.
Каже, від цієї новини по щоках покотилися сльози радості. Всю вагітність Ірина провела в Києві, нікуди не виїжджала, а коли лунала повітряна тривога, йшла в укриття. Жінка додає, що безмежно вірить нашим ППО і ЗСУ. Столиця набагато безпечніша, ніж інші регіони, де поруч тривають активні бойові дії.
«Спочатку я переживала: «Що ж буде? В країні війна, постійні ракетні обстріли, а я з трьома дітьми...». Але потім заспокоїлася, взяла себе в руки. Бо ж це мої синочки, мої козаки і захисники! З такими думками і жила весь час, поки виношувала своїх діток. Зараз хлопчики в реанімації, бо народилися раніше очікуваного часу. Було два удари по Києву перед Новим роком, коли по місту сильно гатили ракетами. Можливо, я сильно злякалася цього… Дітки мали пізніше народитися, а вийшло так, як вийшло. Хлопчики мої не захотіли чекати, а вирішили виходити – захищати маму», – знову усміхається Ірина.
Тато нам в усьому допомагає. Він теж був шокований, коли дізнався про трійню.
Жінці робили кесарів розтин. Малюки з’явилися на світ у ніч з 31 грудня на 1 січня. О 2:45 народився перший, о 2:46 другий і о 2:47 – третій.
«Коли я народжувала, то чула гул літаків, які пролітали над пологовим будинком №5. Але я вірила в наші Збройні сили, їхній потужний захист. Я народжувала діток не в підвалі, а в хороших умовах. Дуже вдячна працівникам медичного закладу за все, що вони для нас зробили і продовжують робити. Низький їм уклін», – додає мама трійні.
Імена для двох «старших» хлопчиків – Матвійчик та Владиславчик – придумала молодша сестра Ірини.
«Вона ж буде хрещеною для хлопчиків, їхньою допомогою та залізним захистом. Тож я погодилася, а найменшого назвали з мамою Богданчиком. Хоча всі троє мені вони Богом дані! Вони різні, навіть волосся у них різне, таке як у мами і тата. Тато нам в усьому допомагає. Він теж був шокований, коли дізнався про трійню. Я вийшла з консультації і кажу йому: «Нас троє». А він такий: «Так, я розумію – ти, я і малюк». А я йому: «Ні, у нас буде трійня». Ми довго мовчали, аби все усвідомити. Тепер він усім нам допомагає, часто приходить у пологовий будинок. Чекає, коли нас випишуть. Гадаю, ми ще встигнемо розписатися. Штамп у паспорті – це не головне! Головне те, що в серці, та здоров’я наших діток. Мені більше нічого не потрібно. Аби були здоровими та не голодними, – каже Ірина і додає: – Я вірю, що Україна переможе, бо ми захищаємо свою землю і ні на кого не нападали. Вірю, що буде мир і щасливе життя у вільній країні, в спокої та мирі для моїх хлопчиків і всіх діток».
Олександр МАРУЩАК, tsn.ua.
