«Правдива Церква – це там, де бути насамперед РАДІСНО...»
Підспівуймо хору, не боячись московського чобота на горлі
Богослужіння українською мовою в Успенському соборі Києво-Печерської лаври, яке вперше в цих стінах відбулося 7 січня, можна слухати вічно і щоразу розчулюватись до сліз...
Згадалося, як колись, пішовши з чоловіком у Ботсад «на сакуру», потрапили були під зливу і сховалися разом з іншими любителями квіточок у храм московського патріархату – мов у льох ускочили: мало того, що непривітні служиві суворо остерігали, щоб ніяких знімків, і взагалі були сильно невдоволені напливом «несвоєї» публіки, але добило мене оголошення: «ПОДПЕВАНИЕ ХОРУ НЕ БЛАГОСЛОВЛЯЕТСЯ» – тут я вже не стрималась, розреготалася вголос, аж мусили ми втікати на ґанок від гріха подалі, і я ще довго потім цей анекдот переповідала, обурюючись: та що ж це за церква така, якщо в ній Богові хвалу з усіма разом співати не можна, це ж абсурд, що суперечить самій ідеї християнської громади!.. Давно діло було, років 10 тому, – що це за церква, звідтоді ми всі побачили ще в 2014-му, і, о Господи, як же це прекрасно, що ця полуда потроху спадає, морок розвіюється, і люди можуть бачити навіч, що правдива Церква – це там, де бути насамперед РАДІСНО...
«ПОДПЕВАНИЕ ХОРУ НЕ БЛАГОСЛОВЛЯЕТСЯ» – тут я вже не стрималась, розреготалася вголос
Тож співаймо щиро й від душі – «підспівуймо хору», не боячись московського чобота на горлі: це все теж – про свободу, про її прибування в «тілі народу»: про нашу силу.
Оксана ЗАБУЖКО, поетеса, письменниця, публіцист, громадський діяч.
