«Війна з росією – це війна не лише за територію, а й за цінності. За права і свободи, за демократію».
ЄС, НАТО, Україна – тепер це як «Армія. Мова. Віра»
«У темні часи особливо добре видно світлих людей», – часто-густо згадують ці слова Ремарка, добре знаного автора, про Першу світову. Нині вже точиться Третя світова, в якій ми воюємо за всіх
«Це не українці воюють, як герої, а герої воюють, як українці»
Зброю нам постачають десятки країн, за що їм велика вдячність. Але тим самим вони допомагають не тільки нам, а й захищають себе. Адже ми б’ємося не лише за свою незалежність – за весь вільний і демократичний світ.
Вони витрачають лише гроші, без яких теж війну не виграти, але ми втрачаємо життя найкращих із нас.
Саме нам випав тягар сусідити з біснуватим фюрером і його не менш божевільним народом. І то ще питання, хто з них від кого заразився. Але відповідальність вони мають понести спільну.
А от ми, українці, і є ті самі люди, які світять у темні часи, навіть коли у нас годинами немає світла.
Ми віримо в ЗСУ, і наші партнери вірять. Раніше казали, що українці воюють, як герої, тепер кажуть – герої воюють, як українці.
росія прийшла нас вбивати тому, що ми українці. росія на окупованих територіях або розстрілювала, або примушувала до колаборації вчителів, бо вони формують сенси в головах наступного покоління.
росія відкритим текстом визнає: усвідомлена Україна, чи, як вони кажуть, «політичне українство», є смертельною загрозою для пораненої та контуженої імперії.
«Ми потиснули із Зеленським руки, бо головне зараз – єдність»
Наша сила стала для них несподіванкою. Бо ми з 2014 року стали іншими і змінили країну. Ми створили нову українську армію і відновили нашу обороноздатність, посилили мовну ідентичність, вибороли церковну самостійність.
На жаль, були ті, хто сміявся, «что путін нападьот», і брехав, що війна тому, що «Порошенко на ній заробляє» і «надо только перестать стрелять». Але формула «Армія. Мова. Віра» стала загальноприйнятою.
54% українців, згідно з оприлюдненими днями даними КМІС, вважають, що слід повністю заборонити Українську православну церкву (московського патріархату), яка насправді – екзархат рпц. Ще 24% висловлюються за дещо «м’якший» підхід, який «передбачає встановлення державного контролю та нагляд». Саме час проголосувати за відповідний законопроєкт, який підготувала «Європейська Солідарність». До речі, саме за «втручання» проти мене в 2019 році порушили кримінальну справу за Томос. Її й досі не закрили, але, як бачите, «історія мене виправдала»…
Проти мене в 2019 році порушили кримінальну справу за Томос. Її й досі не закрили, але, як бачите, «історія мене виправдала»…
Пригадую, як 24 лютого, буквально через кілька годин після початку вторгнення, зустрівся із Зеленським і запропонував потиснути руки: «Починаємо з чистого листа. Наша команда на час воєнного стану – не опозиція. У нас є що захищати разом – це Україна. У нас є навколо чого об’єднуватися – це Збройні сили. І у нас є єдиний ворог – це путін, рашисти, загарбники і вбивці». Зеленський щиро погодився.
Саме єдність в Україні – те, що не дало путіну підірвати нас зсередини, на що він дуже розраховував. Саме внутрішня єдність дала потужний імпульс зміцненню солідарності всього демократичного світу, чим кратно посилила міжнародну коаліцію на підтримку України.
«Квантовий стрибок» – ще одна річ, якою маємо вразити світ
Розпочати переговори про вступ до ЄС та НАТО, перемогти у війні, будувати нову Україну з новою економікою – ось наші головні завдання на 2023-й, стратегія в одному реченні.
Сьогодні у світових столицях вже припинили розмови про будь-який інший варіант миру, ніж українська перемога. Але геть рожеві окуляри! Женіть думки, ніби ми легко здолаємо росію. Попереду – виснажливі, важкі бої. Ми виграли чимало битв, від Київщини до Херсона, але ще не виграли війну.
Війна з росією – це війна не лише за територію, а й за цінності. За права і свободи, за демократію. Вже очевидно, що після перемоги над росією одним із ключових стане виклик авторитаризму – з урахуванням довоєнної практики безконтрольної монобільшості, помноженої на досвід застосування воєнного стану. Повернення до демократичних процедур буде непростим. Але війна назавжди закрила опцію повернутися до «як було».
Можемо із чистого аркуша написати, як має бути. Написати, а потім зробити. Як показує досвід післявоєнної відбудови багатьох держав, вони здатні дуже швидко не лише поставати з попелу, але й ставати новими технологічними гігантами, державами-лідерами.
В нас сьогодні як ніколи є шанс здійснити стрімкий історичний прорив, квантовий стрибок на зовсім інший рівень розвитку. За цей шанс заплачено найвищу ціну… Не маємо права його змарнувати. Слава Україні!
Петро ПОРОШЕНКО, п’ятий Президент України, лідер партії «Європейська Солідарність».
