«Сніг у місті – він ніби з іншого неба…» (Поезія на вечір)

 Я давно вже хотіла
Тобі розповісти –
Сніг у місті,
Сніг у місті зовсім 
інший на смак
І на колір,
І рідко буває іскристим.
І чомусь якось дивно гірчить на 
вустах…
Сніг у місті.
Сніг у місті,
Сніг у місті прекрасний хіба на волоссі
Перехожих жінок, поки ще не розтав.
Сніг у місті такий недоречний –
Від слова «зовсім».
Він, як свідок, якого ніхто не питав,
Як картина поверх стародавньої 
фрески,
Він приховує втрачене мною давно,
А воно проступає,
А воно дуже хоче воскреснути.
Те кохання моє.
Перестояне в серці вино.
Сніг у місті.
Сніг у місті –
Як той, хто прийшов після Тебе.
Не такий. І не мав би. І б не зумів.
Сніг у місті – він ніби з іншого неба…
… Біле тло і клинопис пташиних 
слідів…
***

Голову й втому кладу У Твої долоні – гріховність продовжує вічність.

Ти – мов сніг,
Мов сніг у дитинстві, –
Солодкий й жагуче приємний,
Від сніжинки і до заверухи –
Лиш подих і пристрасть.
І очі,
Мов місяць у верховітті,
І пальці,
Неначе бурульки,
Краплинами стукають
У плечі і груди,
Падають з даху мрій та ілюзій,
Б’ються у стегна,
Б’ються в коліна,
Блищать у волоссі,
Вгамовують тіні,
Розмальовують миті –
Сніг у місті,
У місті, у місті.
Сніг у місті
Вбирає сліди Твоїх кроків,
Відтиски шпильок туфель,
І я безпричинно,
І я безтурботно
Хочу Тобі постелити
В цій розлогій блакиті,
В цій урочистій тиші,
У тверді дзеркальній,
На зими пелюстках
Біло-ніжного цвіту,
Біло-ніжного цвіту.
Сніг у місті –
Він зовсім інший,
Зовсім інший.
Вітер жмурить камін,
Рипить антикварне крісло,
Наливаю тепле вино,
Ти вдягнула новий пеньюар,
Коштовне намисто,
Спробувала нові парфуми
І підібгала ноги –
Дивлюсь так захоплено,
Перехоплено,
Накриваю, мов сном,
Прозорість Твою
Довгим пледом барвистим –
Сніг у місті,
У місті, у місті.
Уривчасто світять гірлянди,
Кава гаряча у чашці
В повітрі кімнати малює ключі 
і ноти.
Торкаюсь,
Цілую,
На підлогу сідаю поруч,
Голову й втому кладу
У Твої долоні –
Гріховність продовжує вічність.
Ніч за вікном,
Сніг у місті –
У місті
Він зовсім інший,
Зовсім інший
На волоссі перехожих жінок –
Він з іншого неба,
І слів вже не треба,
Старий Новий Рік –
Сніг і ми у місті,
Старому, Старому місті.

Наталка МУРАХЕВИЧ,
Cергій КУЛИК.

Останні новини:

• У розвідці оцінили загрозу з боку Білорусі.
• Рівненчанин, який втратив ноги на війні, знайшов справжнє кохання на Волині.
• Подружжя з Волині усиновило хлопчика, а Бог побачив їхню доброту  й подарував їм ще й донечку.
• Ситуація на фронті на ранок 22 січня - Генштаб ЗСУ.

Усі новини російсько-української війни – тут.