Гордій Сас виростає надійним захисником України.
9-річний Гордій Сас теж воює проти російських загарбників
На святого Василя юний горохівчанин із торбинкою пшенички поспішав до світлиць найдорожчих людей, щоб привітати їх із народженням Божого Сина. Обійшовши всіх, хлопчина сміливо постукав у двері волонтерської громадської організації «Спілка учасників АТО «Щит», координатором якої є Віталій Гладун, і на порозі дзвінко защебетав довгеньке віншування, яке закінчив словами: … Все у світі набувне, Окрім неньки-України, Бо вона для нас єдина!
Аби щедро подякувати за них, пан Віталій уже й за гаманець узявся, та Гордій перший приязно простягнув господареві 1690 гривень і щиро повідав свою мрію: «Я дуже хочу, щоб був мир, тому приніс вам гроші, які наколядував. Купіть за них щось потрібне солдатам…».
Колядувати Гордійко почав із дволітнього віку. Кожного Різдва чула, як малюк спозарання віншував свою бабусю, а мою сусідку Валентину Ковалик. Років із чотирьох він став головним «чоловіком» у групі колядників Свято-Миколаївського храму Горохова. У ньому співає Гордієва мама Ольга Миколаївна. Свою відповідальну місію зайти в хату першим й артистично промовити вітання, Гордій Сас охоче виконав і цьогоріч.
Я дуже хочу, щоб був мир, тому приніс вам гроші, які наколядував. Купіть за них щось потрібне солдатам…
Пані Ольга каже, що у мирні дні за гроші, якими малого обдаровувала родина, він щось собі купував. Якби не війна, то втішався б уже новим фотоапаратом. Але третьокласник прийняв інше рішення, достойне поваги й наслідування дорослих.
До слова, цими днями рідні й друзі вітають Гордія Саса із зайнятим першим місцем у Міжнародній олімпіаді Соробан. У дорослому житті він хоче стати вчителем цієї унікальної методики усного рахунку, хоча дуже любить всі уроки. Бажання бути чомучками й всезнайками підтримує вчителька – улюблениця всього Гордієвого 3-го класу Горохівського ліцею №1 імені Івана Франка Ольга Олексіївна Рубель.
А ще цей розумник має неабиякий хист до паперових саморобок. Перший літак допоміг зробити тато Роман Ростиславович, тепер Гордійко-умілець проводить для охочих майстер-класи зі свого улюбленого заняття.
– Майже водночас із Гордієм до нас завітав чи не його ровесник Володимир Псюк, який наколядував із молодшим братиком Романом 2000 гривень. Їх юні патріоти теж вручили нам на потреби ЗСУ. Передали для захисників ще й малюнки. Пишаємося нашими дітьми. Нехай тремтять усі вороги, – адресує Віталій Гладун вдячність юним волонтерам за дорослу віру в Перемогу, а їхнім батькам – за виховання справжніх синів України.
Леся ВЛАШИНЕЦЬ.
