Нам брехали про Крути. Поразки там не сталося 

Відновлення національної пам’яті – це не лише відкриття незнаних, забутих чи раніше заборонених сторінок минулого. Це і їх суттєве переосмислення. Саме це відбувається нині із подією, що сталася 29 січня 1918 року.

Пам'ять про Крути повернулася в Україну із відновленням її незалежності в 1991-му. Але тоді і протягом наступних двох десятиліть цей бій згадували як трагедію чи навіть поразку. Оборонці станції загинули, більшовики продовжили свій наступ на Київ. Ось що говорили про Крути.

Для більшої драматизації суттєво завищувалася кількість українських втрат, понижувався їхній вік. Відтак згадування цієї події перетворилося на плач і розпач від чергової поразки.

Такий підхід далекий не лише від об'єктивної історичної оцінки того, що сталося під станцією Крути 29 січня 1918 року, але й від справжнього вшанування пам'яті учасників цих подій. Важко здобуту ціною вояцьких життів перемогу знецінюють, називаючи поразкою.

Загибель у бою близько сотні українських вояків – це трагедія. Але втричі більша кількість ворожих втрат заперечує тезу про поразку. Особливо якщо врахувати, що співвідношення сил учасників бою було майже 1 до 10 не на користь українців. Більшовики зуміли продовжити свій наступ на Київ лише через чотири дні.

Для проголошеної лише кілька днів тому незалежної Української Народної Республіки це були визначальні чотири дні, які дали змогу їй отримати міжнародне визнання та військову допомогу.

Для проголошеної лише кілька днів тому незалежної Української Народної Республіки це були визначальні чотири дні, які дали змогу їй отримати міжнародне визнання та військову допомогу.

Незабаром після цього більшовиків було вигнано далі на схід. Так, через рік вони знову повернулися, але знов не назавжди.

Війна з росією – царською, більшовицькою, путінською – триває досі. На жаль, досі на українській землі. Але нині вже за сотні кілометрів від Києва. В цій війні ми перемагаємо, бо нині росії протистоїть не кілька сотень добровольців, а багатотисячна і високопрофесійна українська армія. На боці України не кілька держав, що визнали її у 1918-му, а практично весь цивілізований світ, який засуджує російську агресію.

Ми перемагаємо, бо не забули про бій 29 січня 1918 року. Про Крути пам’ятали в Українській повстанській армії, де це ім'я було присвоєно одному з військових формувань на Волині. Про Крути пам’ятають у сучасній армії, де цим іменем названо військовий ліцей у Львові та військовий інститут у Києві.

Ми переможемо, коли будемо пам'ятати про Крути як нашу Перемогу.

Володимир В’ЯТРОВИЧ, 
історик, народний депутат України, фракція «Європейська Солідарність».

Читайте також на volyn.com.ua: «Оце так так: до такого навіть Табачник не додумався!».