Цей жовто-блакитний прапор став цінним музейним експонатом.
Першим у місті вийшов із синьо–жовтим прапором
Мешканець Ківерців Петро Вілінець, одержав звання Почесного громадянина. На жаль, посмертно
27 січня відбулося пленарне засідання 23-ї сесії Ківерцівської міської ради восьмого скликання, на початку якої міський голова Олександр Ковальчук урочисто вручив дочці Петра Калістратовича Ніні Петрівні посвідчення та диплом Почесного громадянина Ківерцівської міської територіальної громади. На жаль, чоловік не дожив до такого високого визнання...
У жовтні 2019 року газета «Волинь» розповідала про Петра Вілінця, який був почесним головою Ківерцівської міської організації політичної партії «Народний Рух України», зв’язковим УПА, учасником Другої світової війни, ветераном праці (багато літ трудився на Ківерцівському механічному заводі). Зокрема, згадувався той факт, що Петро Калістратович разом із Миколою Хріном та Ігорем Беднаруком насмілилися вперше в Ківерцях винести 7 листопада на традиційну в радянські часи жовтневу демонстрацію самотужки пошитий синьо-жовтий стяг. Після цього його так і називали – Прапороносець. А знамено, що особливо вирізнялося тоді на фоні червоних і навіть наводило на декого страх, зберігається нині як одна з найдорожчих реліквій у Ківерцівському краєзнавчому музеї.
Я вдячний Богу, що мені вистачило сил та енергії разом із небайдужими ківерчанами ініціювати для громади чимало добрих справ.
«Неймовірну гордість відчував, несучи в колоні синьо-жовтий прапор, – говорив тоді Петро Калістратович. – Саме ці жовтневі дні навіюють такі приємні спогади, адже ми були першими! Я вдячний Богу, що мені вистачило сил та енергії разом із небайдужими ківерчанами ініціювати для громади чимало добрих справ. Їх підтримала й влада. Площу в Ківерцях впорядкували і назвали іменем В’ячеслава Чорновола, облаштували відповідний стенд. Чи не вперше на Волині в Ківерцях встановили пам’ятник жертвам політичних репресій і Голодомору. Ідей багато виникало й господарського плану, і влада міста та району завжди дослухалася. Приємно усвідомлювати свою причетність до суспільно-політичного життя рідної держави».
Звідки ж така любов до України, самопожертва, настирливість? Коли про це зайшла мова, Петро Калістратович пригадав: «Ще хлопчаком на Рівненщині я був зв’язковим УПА! Тому не з розповідей, а з життя знаю, як треба відстоювати інтереси своєї держави та боротися з її ворогами! Скільки-то патріотів полягло за волю і незалежність України! Скільки їх сьогодні, мужніх і незламних, боронить рідну землю, пам’ятаючи звитягу дідів!»
Людмила ЯКИМЧУК
Читайте також: «Як солдат Іванко здійснив казку дівчинки з Херсона (Відео)».
