Ольга й Павло Лисі зі своїми синочками вирушають із медзакладу додому.
Першу суміш для трьох немовлят-козаків приготував тато: волинська трійня уже дома
Семимісячні волинські поспішайки з’явилися на світ з вагою лише трохи більше кілограма, тому майже два місяці перебували під постійним наглядом медиків
24 листопада минулого року у Волинському перинатальному центрі на світ з’явилася трійня хлопчиків Ольги й Павла Лисих. Дітки, що народилися семимісячними, тоді важили лише 1240, 1370 і 1120 грамів, тому потребували постійного нагляду фахівців. Тож перебували в медзакладі разом із мамою Олею, яка щодня годинами не зводила очей із трьох скляних інкубаторів для новонароджених, у яких синочки набиралися ваги. Почувалася на сьомому небі від радості, коли звідти їй у палату принесли першого малюка. Потому так було ще двічі.
Хлопчики при народженні важили лише 1240, 1370 і 1120 грамів.
І ось минулої п’ятниці з медичного закладу щасливе сімейство попростувало додому.
По-материнськи турботливо й із почуттям виконаного обов’язку подружжя проводжали лікарі Христина Гладкова, Наталія Хабазняк, Тетяна Загорулько, Тетяна Кощій, медичні сестри перинатального центру. А на лікарняному подвір’ї Ольгу, Павла і їхнє потрійне щастя у сповитках зустрічала чимала родина: бабусі, тітки, найближчі друзі…
Перша ніч удома, за словами пані Ольги, минула спокійно. Хлоп’ята з апетитом їдять, міцно сплять . Молочну суміш для них уперше варив тато. Процедура годування й повивання займає до години. Буває важко, але молоді батьки стараються все робити вдвох.
Малюки це відчувають, тому вже однаково спокійно агукають і засинають на ніжних маминих й міцних татусевих руках.
– На кого схожі синочки? – жартома запитую матусю.
Заклопотані батьки вже звертаються до синочків за іменами, але їх поки що тримають у секреті. До хрестин. Є таке народне повір’я.
– На нас із чоловіком! – усміхаючись, каже вона. І з любов’ю додає: двоє близнят – то такі світленькі сонечка, а їхній братик – смуглявенький богатирчик. До слова, всі троє діток уже важать по три кілограми.
В орендованій однокімнатній луцькій квартирі п’ятьом жити тіснувато. Наразі малюки по черзі сплять у своєму ліжечку, де можуть поміститися лише двоє, тому третій засинає біля батьків.
До слова, напередодні виписки з лікарні Ольга була дуже рада бачити в палаті земляків із Берестечківської територіальної громади. Від імені голови Берестечківської міської ради Ігоря Грудзевича і всієї команди сім’ю приїхали привітати секретарка цієї ради
Орися Максимець і начальниця служби у справах дітей Ольга Градова, які привезли три переносні дитячі люльки, підгузки, шампуні та іншу всяку всячину, без якої не обійтися в догляді за немовлятами.
– Не могли не привітати краян із таким чудовим поповненням! – каже заступниця голови міської ради Валентина Залевська, розповідаючи, що Ольга родом із Лобачівки, Павло – із сусіднього Новостава.
Заклопотані батьки вже звертаються до синочків за іменами, але їх поки що тримають у секреті. До хрестин. Є таке народне повір’я. Наразі імунітет малят ще слабкий, тож медики не радять виносити їх на вулицю, а бути біля них рекомендують лише найріднішим людям. Та коли вони ще трішки підростуть і окріпнуть, Ольга й Павло покличуть свої багатодітні родини на українські хрестини. Усі ми бажаємо, щоб їх день співпав із омріяним українцями Днем Перемоги над ворогом. А газета «Волинь» обов’язково розповість, на чию честь батьки назвали своїх козачат!
Читайте також: Лікарня і гуртожиток на Любешівщині отримали меблі та комплекти для їдальні.
